Популярний актор з Івано-Франківська Богдан Бенюк розповів про свою нову роль у фільмі «Мати апостолів».
«Шановні друзі, представляти Народного артиста України Богдана Михайловича Бенюка дуже приємно, але це й велика відповідальність. Тому що, коротко не скажеш, а якщо докладно, то це — матеріали на декілька статей», – йдеться в дописі.
І все ж таки, нагадаємо про здобутки майстра театру і кіно, політичного діяча та людини з гумором, та великим оптимізмом: понад 40 років роботи актором Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, професор Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, співзасновник Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». Депутат Київської міської ради, Народний депутат України VII скликання. Відзначений найвищими державними нагородами, серед яких Національна премія України імені Тараса Шевченка.
В кіно першу роль зіграв ще студентом у фільмі видатного режисера та актора Леоніда Бикова «Ати-бати, йшли солдати». На сьогодні в актора понад 50 талановито зіграних кіноролей, десятки озвучених мультфільмів.
Журналісти попросили Богдана Михайловича розповісти про режисера фільму Zaza Buadze та участь у фільмі «Мати Апостолів».
«Знайомство с Зазою це вже якась міфологічна історія. У 2013 році з колишньою керівницею Держкіно були на телебаченні, й вона розповідала, що є фільм «Урсус», де Zaza Buadze був сценаристом, на який виділяються кошти, і що я там буду зніматися. Я розсміявся від несподіванки, бо, дійсно, не знав про це, і що заочно іде затвердження мене у цьому фільмі.
Сценарій фільму, який писав Заза, і той процес, який пов’язаний зі зйомками стрічки «Урсус» – це було початком нашого знайомства. Я відчув, що Заза неймовірний та самовідданий чоловік і незвичайно чіпкий в роботі. Зовні ніби мрійник, ніжний, начитаний, інтелігент, а справді, він ще всередині дуже міцний і коли береться за щось, то досягає.
Я дуже радий що тоді попав у фільм Зази. Я відчував його любов. Коли людині кажуть, що її люблять, то крила розгортаються, так само і з ним. Я знімався у його трьох фільмах і на майбутнє є плани працювати. Ця творчість зародилась несподівано, і є дарунком від Бога».
На питання що вас об’єднує з режисером, Богдан Михайлович відповів:
«Мені страшенно подобається його світ творчості, та уява, яка у нього є, те у якому світі він живе і тягне туди за вуха всіх навколо себе. Я це побачив на знімальному майданчику, де Заза працював як сценарист. Він вболівав за кіно, за сценарій, переймався коли щось йшло не так, як він задумав. Я бачив його очі, і тоді мені захотілося зніматися у фільмі, де Заза буде виступати у якості режисера».
І така нагода була у фільмі «Мати Апостолів» і в стрічці «Небо і Парасолька», який знімався у Карпатах.
«Згадую цікаву історію… Приїхав на зйомки «Небо і Парасолька» у Карпати, було сонячно, але прийшов час знімати непогоду і потрібен був похмурий день. І Заза ходив та просив: «Хоча б один похмурий день, хоча б один» (Богдан Михайлович говорить у манері режисера з акцентом). І нам був наданий чудовий подарунок! Раптом у жовтні випав сніг, і за два дні ми зняли фінал в білих кольорах. Просто провидіння, Заза казав, що це рука Бога. Я думаю, якщо людина щось робить з доброю душею, то Вищі сили їй допомагають».
Роль Федора в картині «Мати Апостолів» писалась з рішенням, що грати її буде Богдан Бенюк. Коли знімався фільм, група жила і працювала за 100 кілометрів від Києва. Богдан Михайлович приїжджав, знімався у сцені, і повертався назад інколи на вечірню виставу до театру.
«Я приїжджав на сам процес. А у процесі дуже важливі режисер та оператор, вони є серцем фільму. Заза та оператор Александр Земляной (Alexandr Zemlyanoy) разом багато працювали і їх тандем є професійним і цікавим для мене. Бо я актор, який може зробити все з першого дублю, якщо оператор і режисер це підтримують. У нас було саме так».
На питання про те, який персонаж Федір, почули відповідь:
«Важливо не який він є, а який буде мати урок глядач, котрий буде дивитися фільм і впізнавати себе, чи сусідів, чи когось іншого. Людей, які попадають в такі ситуації, коли маючи зовсім інші погляди, мусять кривити душею перебуваючи на території, де живуть під дулами автоматів.
І такі «українопомічники» як Федір, є на окупованій землі, які без імені, й про яких ми, навіть, не знаємо. От, я для себе відкрив факт, що під час теперішньої російсько-української війни, на території донецької області діють партизанські загони, які роблять багато правильних справ. Мій персонаж, це людина, яка поводить себе достойно, а потім він здатен на більш рішучі дії. І це основа, яка у таких умовах наближає людину до героїчних вчинків.
Ми спитали, чи вплинув на завантаження артиста карантин:
«Звичайно вплинув, і театр зупинявся і кіно зупинялося, але життя триває. В мене є ще обов’язки у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, я там завідую кафедрою, а від політики я відпочиваю наступні 5 років, кияни не обрали мене до київської ради».
Про філософський образ Матері, яка є Матір’ю для всіх синів, навіть, для заблудлих, та про назву фільму, Богдан Михайлович узагальнив:
«Так, не дарма Заза таку назву придумав «Мати Апостолів», в цьому є біблійні мотиви.
Материнська любов – це є основа життя для кожної людини. Материнська любов — на цьому світі й на всіх світах, спасає душі».
