Надія Тимків разом з чоловіком ще 15 років тому купили у Грабівці Новицької громади на Івано-Франківщині стареньку хату, щоб на її місці збудувати для сина будинок.
Натомість зараз помешкання перетворилося на етномузей, а пані Надія закликає усіх приходили у свою “Бойківську хату”, щоб подивитися на стародавні вишивки, образи, начиння та знаряддя праці, пишуть Вікна.
Надія Тимків обіймає гостей своєю неповторною і осяйною усмішкою, вправно поправляє непослушний ґорсак і шалінову хустку та запрошує до “Бойківської хати”.
“Коли ми купили цю хату, я почала заглядати у кожний куточок, облазила стрих і знайшла багато давніх ужиткових речей. Хата й тоді так виглядала, як сьогодні. Минувшина — то моє улюблене заняття, життєве хобі. Я мріяла про таку справу, тож відчуваю від цієї роботи особливе задоволення. Люди постійно зносять мені давні речі — вишивки, образи, начиння, знаряддя праці”, — розповідає Надія Тимків.
У “Бойківську хату” вже торується дорога туристів — провадять екскурсії, вечорниці, репетиції фольклорного колективу, відбуваються фотосесії і шкільні заняття та семінари тощо.
Архітектура хати дуже цікава — забудова однобічна: одне жиле приміщення, де господарі спали, готували їжу і постійно перебували упродовж усього часу, та широкі сіни і пізніша прибудова для господарського реманенту.
“Про те, що ми — з бойківського роду, я найперше почула ще замолоду від своїх дідів і батьків. Але не дуже вникала у почуте. А коли почала працювати завідувачкою Народного дому у селі, то вже почала цікавитися глибше. Про те, які вони — бойки і бойкині, я можу судити по учасниках фольклорного колективу “Грабівчанка”, який очолюю і яким пишаюся. Учасники колективу, якому вже понад тридцять років, як і Незалежності України, дуже працьовиті, дружні, активні, вперті, старанні і патріотичні. І ці слова можна адресувати, на мій погляд, всім бойкам і бойкиням”, — наголошує Надія Тимків.
