В Івано-Франківську створять притулок для людей, які постраждали від домашнього насильства. За таке рішення проголосували депутати міської ради на позачерговій сесії. Ідея насправді хороша і такий заклад місту необхідний.
Втім, притулок збираються відкрити на базі будинку нічного перебування, а за всіма правилами розголошувати інформацію про місцезнаходження такого закладу не можна, пише Репортер. То як бути?
Аби стартувати
За словами директора міського департаменту соціальної політики Василя Семанюка, цьогоріч поліція отримала понад 800 повідомлень щодо домашнього насильства. Підтвердили 292 факти, склали 197 протоколів, а до єдиного реєстру досудових розслідувань внесли сім справ.
«Серед цих людей є такі, що не можуть перебувати за місцем свого проживання. Тож потреба у створенні притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства, очевидна, – розповідає Василь Семанюк. – Він може бути створений як окремий підрозділ або ж на базі одного із комунальних закладів. Ми пропонуємо включити притулок у структуру будинку нічного перебування. Це дасть можливість отримати субвенцію з державного бюджету. Відповідне звернення вже подане в міністерство соціальної політики».
Семанюк пояснює, що в будинку нічного перебування вже працюють дві «кризові кімнати». Їх облаштували на другому поверсі приміщення, але з відокремленим входом.
«З початку цього року там перебувало дев’ять осіб, – каже чиновник. – Четверо жінок були з дітьми. Вони в нас перебували не більше тижня, але є випадки, коли є потреба залишатися на більший термін».
За створення притулку депутати проголосували, але з умовою, що заклад розмістять в окремій будівлі. Це потрібно для того, аби забезпечити конфіденційність та безпеку жертвам домашнього насильства. Цього вимагає закон.
«Це лише тимчасовий крок, – запевнив міський голова Руслан Марцінків. – Буде нове приміщення, розташування якого буде секретним. Але шкода зараз втрачати можливість отримати державну допомогу. Треба з чимось стартувати».
Також мер наголосив, що до питання слід підходити комплексно. В тому числі «перевиховувати кривдників». А ще пообіцяв «знайти способи підтримки громадських проєктів, які займаються цим питанням».
Казали, нема потреби
Ідея створення притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства, насправді не нова. Ще два роки тому це питання піднімала голова громадської організації «Дом 48.24» Наталія Вишневецька. Втім, ініціативу тоді ніхто не підтримав. Мовляв, такий притулок є у Верховині, та й взагалі нема потреби.
«Коли почався карантин, то поліція почала отримувати більше звернень щодо домашнього насильства, – розповідає Наталія Вишневецька. – Тоді ми вирішили написати проєкт, отримали українсько-канадський грант та почали працювати. Пам’ятаю, що тільки завершували облаштування «кризової кімнати», як до нас зателефонували із соціальної служби та попросили взяти жінку з чотирьома дітьми. І понеслось».
Наталія каже, що до них потрапляли жінки різних статусів і різного віку. Наприклад, була жінка із дуже заможної родини, жінка-ромка, багатодітні мами та жінки за 70. З останніми працювати найтяжче, бо в них, як правило, немає родичів, до яких можна звернутися по допомогу.
«Ми працювали так чотири місяці. Потім знайшовся ще один донор, який нам запропонував продовжити роботу. Але зараз проєкт завершився, і в нас більше немає коштів на утримання «кризової кімнати». Тож теоретично цю нішу має перебрати на себе місто. Ми ж можемо допомагати – залучати грантові кошти, проводити тренінги для персоналу, проводити консультації та допомагати юридично», – пояснює Вишневецька.
Загалом за час існування у «кризовій кімнаті» прихисток знайшли 26 сімей, понад 40 людей. Дехто, на жаль, потрапляв туди повторно.
Головне – безпека
До речі, про гроші. Ще з листопада минулого року департамент молодіжної політики та спорту вів перемовини щодо відкриття притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства, з Фондом народонаселення ООН. Донори були готові до співфінансування, але основною вимогою було – окреме інклюзивне приміщення.
«Нам запропонували бути тією організацією, через яку фонд буде переводити кошти. Тобто всі рахунки будуть на нас, але притулок – на балансі міста», – говорить Наталія Вишневецька.
В першу чергу донорам запропонували будинок нічного перебування. Втім, їм такий варіант не підійшов. По-перше, воно геть не пристосоване для людей з інвалідністю. А по-друге, знову постало питання безпеки.
«Там хороші кімнати з хорошим ремонтом. Але це приміщення не зовсім ізольоване від інших, – каже Наталія. – Наприклад, душ та кухня спільні для всіх мешканців будинку нічного перебування. А це, як ми знаємо, і безпритульні, і люди, яких помістили у «витверезник». Дуже часто жінки, які потрапляють у «кризову кімнату», перебувають у стані шоку. Їм потрібні комфортні безпечні умови, а там – ну, зовсім не те оточення. Тим більше, дуже часто чоловіки переслідують постраждалих. Вже був випадок, коли жінку, яка там перебувала, вистежив чоловік і вкрав у неї телефон».
Звісно, розглядали й інші варіанти. Фонд комунального майна навіть підготував перелік приміщень, які зараз вільні і відповідають усім вимогам. Тож сьогодні точно відомо, що такі приміщення є.
Другий момент – рішенням сесії притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства, є структурним підрозділом будинку нічного перебування без створення юридичної особи. Це погано, бо ж притулок не матиме власного рахунку, власного майна, а головне – окремої юридичної адреси. Відповідно не буде можливості залучити кошти Фонду народонаселення ООН.
«До того ж бажано, аби керівником була жінка, – говорить Наталія Вишневецька. – Бо жінки, які постраждали від домашнього насильства, просто не можуть почуватися в безпеці поряд з чоловіками. А ці травми якраз мають пропрацьовуватися в притулку».
Що ж, наразі можна лише чекати та сподіватися, що до рекомендацій активістів у мерії дослухаються. Тим більше, що підтримку пообіцяв особисто міський голова. Він же не буде брехати, правда?
