Вже цієї середи прикарпатські школярі підуть до школи. Це хороша звістка для батьків, вчителів і для самих дітей. Адже дистанційне навчання, постійне сидіння перед монітором комп’ютера та обмежене спілкування з однолітками всім з часом набридає. До того ж багато хто вважає, що таке навчання не є таким ефективним і діти не вивчають повноцінно дисципліни.
То ж з 1 вересня на прикарпатських школярів очікує офлайн-навчання, оновлене харчування в ліцеях та контрольні роботи у зошитах, а не в моніторі комп’ютера.
Кореспондентка Ратуші поспілкувалась з батьками, чиї діти ходять до школи або йтимуть вперше, та дізналась їхню думку про дистанційне навчання, ставлення до вакцинації дітей та витрати на підготовку до школи.
Богдана Боришкевич,
мама першокласника Давида
Витрати на підготовку до школи: “Покупки до школи у нас відбувалися тільки у присутності сина, він чекав цієї атмосфери, усе сам вибирав, і навіть якщо ми хотіли взяти щось на свій смак – не вдавалося. Найдорожчою покупкою став рюкзак, Давид обирав найдорожчий у магазині. В решті купували все стандартне”.
Святкування 1 вересня: “Наразі святкування не обговорювали, адже колектив новий. Можливо, після 1 вересня щось відбудеться спонтанно”.
Підготовка до навчання: “Не можу сказати, що ми з сином наполегливо сидимо над книжками і в нас серйозна підготовка. Проте у Давида проявляється цікавість і він сам має бажання щось вчити, неодноразово цікавився читанням та математикою. А от з письмом вже зовсім по-іншому. Я вважаю, що школа, звісно, багато навчить, проте участь батьків у першому класі повинна бути присутня”.
Оновлене шкільне харчування: “Ця тема для нас болюча. Давид їсть мало і лише улюблені страви. Думаю, він буде з лотками ходити у школу. Для того, щоб зрозуміти, яким буде оновлене харчування в школах, потрібно його хоча б спробувати, і тільки тоді робити висновки. Можливо, навпаки моєму синові таке підійде”.
Дистанційне навчання: “Всі розуміють, що дистанційна освіта не може замінити справжнього очного навчання. Діти мають соціалізуватися, особливо в початковій школі”.
Ставлення до вакцинації дитини: “Відверто кажучи, я завжди виступала за вакцинацію і робила усі щеплення за календарем і поза ним. Але щодо вакцини від COVID-19 – не знаю… Не можу твердо сказати хотіла б я вакцинувати сина, чи ні”.
Мар’яна Боніковська, мама трьох дітей:
Ростислава (11 років), Яни (5 років) та Юліани (4 роки)
Витрати на підготовку до школи: “Ростислав цього року йде до 6 класу, Яна – до першого. Бюджет витрачених грошей на двох школярів – 5-6 тисяч гривень. Це з урахуванням друкованих зошитів, які вартують 500 гривень для першого класу. Також купували один портфель, мінімально одягу та канцтовари”.
Святкування 1 вересня: “Святкування не планується, в моєї першокласниці тільки наймають фотографа”.
Подарунок вчителю: “Подарунків ніяких не готують, тільки букет квітів (по бажанню кожного, не від класу)”.
Допомога від держави: “Допомоги немає. Тільки харчування для старшого сина – сніданок за кошт держави, обід – за наш. В молодшої доньки повинні бути пільги 50/50, якщо нічого не змінилось”.
Підготовка до навчання: “Ростислав літературу читає завжди, а Яна рік ходила на дошкільну підготовку”.
Оновлене шкільне харчування: “Я за нововведення по меню. Бо холодні макарони набридли всім“.
Дистанційне навчання: “Дистанційне – смерть нації. Тут навіть немає про що говорити”.
Ставлення до вакцинації дитини: “Вакциную всіх і завжди (планово)”.
Надія Стадниченко,
мама першокласниці Софії
Витрати на підготовку до школи: “На самі канцтовари ми витратили 980 гривень, ще здавали 450 гривень на друковані зошити. Загалом на пенал, портфель, сумку для взуття витратили 1600 гривень.
Також купували вишиванку за 450 гривень і, звичайно, одяг для першокласниці”.
Святкування 1 вересня: “Саме святкування в нашому класі ніхто не планував, але сподіваємось, що буде хоча б урочиста лінійка”.
Подарунок вчителю: “По бажанню діти будуть нести квіти для вчителя”.
Підготовка до навчання: “Ми з донькою пишемо прописи, вчимось рахувати, вивчаємо букви. На жаль, читати у Софійки ще не виходить, але я спілкувалася з нашою вчителькою і вона запевнила, що нічого поганого в цьому немає. Ми хотіли йти на додаткові заняття перед школою, але вчителька сказала, що потреби в цьому немає. Якщо вона буде бачити, що дитині потрібно додаткові, то братиме вже під час навчання”.
Оновлене харчування в школах: “Мені подобається. Тому що я багато чула від інших мам, що діти відмовляються їсти в їдальні, бо їм не смачно, або поєднання продуктів просто не сумісне. Моя дитина якраз любить поїсти, і для мене це є трохи проблемою. Я ж не знаю яким буде харчування у нашій школі. Але якщо дійсно оновлять, то буду рада!”
Дистанційне навчання: “Ми тільки йдемо в перший клас, тому не знаємо як це. Але я не уявляю, як може проводитись навчання в онлайн-режимі для першокласників, які ще не знають початкової бази. Не вважаю таке навчання дієвим. Я розумію, що не зможу донести інформацію до дитини так, як вчитель. В школі є хоча б якась дисципліна, спілкування з іншими дітьми, та й атмосфера така, що ти розумієш, що прийшов вчитися, а вдома все по-іншому: іграшки, ліжко, сніданок за комп’ютером чи між перервами. А у батьків ще ж є робота. Тому якщо буде дистанційне навчання, я не знаю, що робитиму”.
Ставлення до вакцинації дитини: “Взагалі ми з чоловіком плануємо вакцинуватися, але, якщо чесно, завжди чомусь відтягуємо цей момент. Наші роботи цього не вимагають. А щодо дітей, мене б засмутило, якби вакцинація стала примусовою чи була б проблемою для навчання. Це повинно бути рішення батьків, а не вимога, адже, окрім мене та чоловіка, за дитину ніхто відповідальності не несе”.
Людмила, мама 14-річної Аліси
Витрати на підготовку до школи: “Аліса переходить до 9 класу. З канцелярії практично нічого не купували, окрім щоденника і ручок. Все решта залишилось з минулорічних запасів. Якось під час онлайн-освіти менше матеріалів йшло на навчання. На одяг витратили приблизно 6 тисяч гривень, це без взуття”.
Подарунок вчителю: “Не знаю, як в інших, але у нас поки ніхто ні на що гроші не збирав”.
Підготовка до навчання: “Не готуємось. Донька каже, що літо – це час для відпочинку. Хоча, цілий червень і вже з половини серпня ходить на англійську, тому щось таки вчить.
Про екзамени з Алісою говорю багато. Кажу про те, що час подумати над тим, чим вона хоче займатися, куди вступати, бо час дуже швидко промайне, а готуватись потрібно починати вже. Вона наче й сама все розуміє, але якось не надає цьому особливого значення. Мабуть, як і більшість у її віці”.
Оновлене харчування у школах: “Ну, моя донька точно почала б їсти. Бо так в їдальні не харчується, каже, що там не смачно. Думаю, давно пора було переглянути шкільне харчування, світ не стоїть на місці, а от раціон в школах явно не сучасний”.
Дистанційне навчання: “До дистанційного навчання я ставлюсь вкрай негативно. Донька теж не задоволена. Не всі вчителі проводять уроки онлайн, а просто дають матеріал на самостійне опрацювання. А як опрацювати самостійно фізику, хімію чи ту ж алгебру і геометрію? Є такі предмети, які повинен пояснити викладач.
Ефективності від такого навчання небагато. Ну і знову ж таки – мала активність дітей, яка призводить до збільшення ваги”.
Ставлення до вакцинації дитини: “Я поки не задумувалась над цим питанням, але швидше ні, чим так. Тут насправді дуже багато факторів потрібно врахувати, тому ствердної відповіді дати не можу”.
Іванна, мама двох школярок –
Анастасії та Олександри
Витрати на підготовку до школи: “Цього року витратили 600 гривень на обох. Це ще дешево, бо не купували багато зошитів (залишились з того року), і багато інших речей дівчата мають”.
Святкування 1 вересня: “Про це нам ще нічого не говорили, але думаю, що не буде 1 вересня і в школу вони проходять тиждень та й все. Бо той карантин – це жах”.
Підготовка до навчання: “Молодша донька Олександра читає тільки, коли їй цікаво, а старша – зовсім ні. Тому не готуємось ніяк”.
Оновлене харчування у школах: “Нове харчування мені подобається, але не всі діти це їстимуть, тому окремо треба ще й щось інше придумати”.
Ставлення до вакцинації дітей: “Я проти вакцинації!”
Дистанційне навчання: “Дистанційне нічого школярам не дає”.
Наталія, мама п’яти дітей: Наталя (18 років), Михайло (17 років),
Леся (14 років), Богдан (7 років), Вікторія (11 місяців)
Витрати на підготовку до школи: “Ой, витрат йде дуже багато… Якщо порахувати на одну дитину, то кросівки вартують близько 400 гривень, якесь інше взуття – від 250 до 400 гривень, спортивний костюм – 500 гривень, класичні штани – 300-450 гривень, джинси – 400 гривень. А треба ще й інший одяг, зошити, ручки й різну канцелярію. на одну дитину виходить 3 000 гривень, а в мене їх п’ятеро. Четверо вчаться, а п’яту також треба в щось одягати. Фінансово важко дуже! Але дякуємо, що держава допомагає”.
Святкування 1 вересня: “Святкування планують батьки 9 класу, в якому вчиться моя донька Леся. Правда, ніхто не хоче чимось займатись, а якщо хтось щось придумає, то дивляться, як на білу ворону. Хоча, краще б для першокласників щось влаштували, хоча б фруктовий стіл”.
Підготовка до навчання: “Богдан цього року йде до першого класу. Він у нас до навчання готовий: знає всі цифри, може порахувати більше 500. А ще знає, що після тисяч йде мільйон, після мільйону – мільярд і так далі. А алфавіт взагалі буде допомагати вчительці вчити”.
Оновлене харчування в школах: “Я вважаю, що це трохи неправильно. В нашій школі оновили їдальню і питали батьків, як їм краще. Мої діти, наприклад, чай без цукру пити не будуть. Старшому, може, й все одно, а молодший точно пити не буде. А на молочні продукти у старшої доньки алергія…”
Державна допомога: “У нас тільки безкоштовне харчування. І то тільки сніданок, обід – за наш кошт“.
Дистанційне навчання: “Комусь так легше вчитись, а комусь – навпаки. Старша полюбляла навчатися дистанційно, бо все встигала вивчити і записати, а молодші думали, як схалявити”.
Ставлення до вакцинації дітей: “Відкладатиму її до останнього”.
