Відвідувачі в Івано-Франківському музеї Небесної Сотні є щодня, але 20 лютого – особлива дата. Від ранку – дорослі і школярі, та навіть дошкільнята. Адміністратор-екскурсовод закладу Світлана Картуш прагне донести до кожного відвідувача ідеї Майдану. Байдужими звідси не виходять. А наче окриленими. Якщо не рахувати тих поодиноких любителів селфі, які приходять сюди раз на рік піаритися на пам’яті, пише Правда.іф з посиланням на Голос України.
«Не випадково національний День Героїв Небесної Сотні відзначається разом зі Всесвітнім днем соціальної справедливості. Бо учасники Революції Гідності три місяці впродовж кінця 2013-го – початку 2014-го боролися проти свавілля тодішньої державної влади. Тут, у музеї, зібрані речі учасників Майдану. Cвідчення того, що проти озброєних силовиків вийшли звичайні громадяни із примітивними засобами захисту. Втім, про особисту безпеку й не думалося, коли йшлося за інтереси держави», – роздумує Світлана Картуш.
Якраз навідався ініціатор створення музею, івано-франківський художник Роман Бончук. Заручився підтримкою народного депутата 8 демократичного скликання Олександра Шевченка, котрий виділив для цієї мети приміщення на вулиці імені першого голови ОУН Євгена Коновальця.
Музей навіть зовні відображає події шестирічної давності у столиці країни. Всередині все нагадує Майдан: намети, стяги, медичні ноші, бруківка, шлеми, захисні щити, одяг та інші особисті речі учасників спротиву. 108 портретів Героїв Небесної Сотні. Чимало художніх полотен авторства Романа Бончука. Центральний – діорама Майдану. Митець має й інші задуми. Частина їх уже реалізована. У планах – створити діораму «Захисники Донецького аеропорту».
Проєкти допомагають втілювати волонтери, родичі загиблих на Майдані, побратими. Музей поповнюється новими пам’ятками про ті буремні події. Історія Революції Гідності ще не дописана.
«У суботу мають прийти разом із батьками малюки три-чотирирічного віку. Спочатку здивувалася, що там малеча розуміє. Натомість мене запевнили, що дітям у доступній формі розповідають про сторінки нашої історії. Сприймають, зацікавлюються. Це обнадіює. Отже, жертви Майдану недаремні», – підсумовує Світлана Картуш.
