В Олександрівці на Херсонщині російські військові ґвалтували дітей – дівчат і хлопчиків віком від 6 місяців, дехто з них загинув.
Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, передає Правда.іф.
“рф використовує зґвалтування та сексуальне насильство в інших формах як тактику ведення війни, систематично, повсюдно і з вражаючої жорстокістю. За останню добу на телефонну лінію психологічної допомоги уповноваженого звернулися особи з Олександрівки Херсонської області, які надали дозвіл на публікацію інформації про факти сексуального насильства”, – йдеться у повідомленні.
Денісова повідомила, зокрема, про двох дівчат 12 та 15 років, зґвалтованих загарбниками.
За її інформацією, 6-місячну дівчинку росіяни ґвалтували чайною ложкою.
Жахливий випадок стався з двома хлопчиками-близнюками дворічного віку. Діти з мамою були вдома, коли увірвалися 5 загарбників. Один тримав матір, решта по двоє ґвалтували малюків. Діти загинули від травм і втрати крові.
За словами омбудсмена, помер від травм і трирічний хлопчик, якого на очах у матері зґвалтували два російські вояки.
Денісова наголосила, що сексуальне насильство заборонено статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року. Зґвалтування як військовий злочин є найважчим злочином, а також однією із складових геноциду.
Уповноважена з прав людини звернулася до заступника Генерального секретаря ООН – спеціального представника з питань сексуального насильства в умовах конфлікту Прамілу Паттен з проханням у межах свого мандату ініціювати проведення відповідними органами рф розслідування цих фактів та притягнення до відповідальності винних осіб, а також вжиття заходів для запобігання вчинення сексуального насильства російськими вояками.
Вона також закликала світову спільноту забезпечувати запровадження персональних санкцій проти політичних лідерів, військових командувачів росії та виконавців цих страшних злочинів.
Згодом стало відомо, що журналісти Громадського радіо підписали відкритого листа омбудсменці Денісовій щодо комунікації про статеві злочини під час війни.
“Ніколи не думала, що дійде до відкритого листа журналісток Уповноваженій з прав людини – щодо етичних стандартів.
Але дійшло.
Риторика про статеві злочини під час війни зі сторінки Уповноваженої викликає не просто тривогу – обурення.
Коли потерпілими є діти, чи виправдано посадовій особі постійно публікувати шокуючі подробиці в такій формі, як зараз?
Звісно, ви це читали, та й мільйони людей, бо це ж клікабельно.
Одна з останніх публікацій, де: “дівчинка 6 місяців, росіяни ґвалтували чайною ложкою”, “по двоє гвалтували малюків орально та анально” та “дев’ятимісячну донечку зґвалтували свічкою”.
Але це не сценарій хорору.
Це сторінка посадової особи, яка опікується правами людини.
Щодо дітей, які зазнали сексуального насильства від російських військових і загинули, мають бути висновки судово-медичної експертизи. І кожне слово ретельно виважене.
Сенсаційність, інсинуації та “чорнуха” неприпустимі. Тим більше, це не допоможе перемозі.
Більше того, я знаю, що вже є звернення людей до фахівців з ретравматизацією після цього всього.
Що важливо усвідомлювати:Статеві злочини під час війни – це трагедії сімей, важка і травмуюча тема, а не розділ “скандальні хроніки”.
Мета цих повідомлень – привернення уваги до фактів злочинів, але не у формі бездоказових, емоційних повідомлень від посадових осіб.
Статеві злочини під час війни – це інструмент геноциду, це інструмент ведення війни без правил, а не просто ілюстративний матеріал для розпалювання емоцій аудиторії.
Ми усі, і посадові особи, які поширюють таку інформацію, і медіа, маємо дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких.
Якщо Уповноважена з прав людини публічно це повідомляє, суспільство вимагає від слідчих органів розслідувань, процесів, покарання.
У цьому мета, а не в заголовку в медіа.
️Тепер про медіа.Ми змушені довіряти офіційній інформації, яка надходить від посадових осіб, в умовах воєнного стану апріорі.
Ми не маємо можливості її перевіряти з інших джерел. Таким чином, ми поширюємо повідомлення від Уповноваженої з прав людини – фактично, беручи їх на віру.Це тонка линва довіри, але її мають підтримати доказами органи слідства, а органи правосуддя – покаранням.
І це злочини, до яких прикута увага всього світу. Україна не може тут схибити.
Ми не можемо схибити, ким би ми не були – посадовцями чи журналістами”, – заявила Тетяна Трощинська.
Журнадісти просимо Уповноважену з прав людини:
- Оприлюднювати тільки ту інформацію, щодо якої є достатньо доказів, проводити фактчекінг;
- Повідомляти, які матеріали передані вами до системи правосуддя;
- Вивіряти й ретельно продумувати кожне слово, щоб уникнути сенсаційності в повідомленнях;
- Уникати надмірної деталізації злочинів.
Користуватися коректною термінологію, наприклад вживати “уцілілі” або “потерпілі” – замість “жертви”; - Дбати про конфіденційність і безпеку потерпілих. Пам’ятати, що потерпілі можуть бути ідентифіковані, якщо йдеться про малі населені пункти;
- Нагадувати про мережі підтримки потерпілих (адвокат(к)и, правозахист, професійна психологічна допомога).
Відкритий лист тут.
