"На війні немає чоловічої чи жіночої роботи". Історія командирки взводу Надії Богович
Диван на коліщатках в темній вітальні

“На війні немає чоловічої чи жіночої роботи”. Історія командирки взводу Надії Богович

Автор: Олег Мамчур
03/07/2025 18:21
ЖК Silver, старт продажу, вигідна ціна, сучасне планування.
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Надія Богович — родом із села Гарасимів, що на Івано-Франківщині. У 2016 році жінка вступила до лав тактичної групи ДУК ПС “Сапсан”, де займалася глибинною розвідкою. Вона брала участь у боях за Мар’їнку, Піски, Шахту “Бутовка”, Кам’янку, біля Донецького аеропорту, Жованку. Зараз вона є командиркою взводу дистанційного мінування.

Реклама: Місцеві пропозиції
Оренда і продаж комерційної нерухомості від 30 м²
Альянс

Комфортне житло преміум класу в Івано-Франківську!

Історію Надії Богович розповіли на Facebook-сторінці Обертинської громади.

“Коли я пішла воювати, моїй дочці Аліні було 15 років. Вона мене чекає — і ця любов зігріває та допомагає у реаліях воєнних буднів”, — каже бійчиня.

Командир взводу, жінка, Надія Богович, Франківщина

У 2018 році Надія Богович підписала контракт із 24 окремою механізованою бригадою імені Короля Данила. У 2019 з побратимами звільняла території поблизу Мар’їнки.

Військова брала участь у виходах диверсійно-розвідувальної групи, за що отримала кілька нагород. Воювала за Красногорівку, Світлодарськ, Новолуганське, Миронівське.

Командир взводу, жінка, Надія Богович, Франківщина

“На початку 2021 року — Попасна. Тут і застало жінку-бійця повномасштабне вторгнення. Після Попасної — Врубівка, Комишуваха. Поранення, лікування — і знову бої: на Херсонському напрямку, звільнення Давидового Броду, Бахмут, Торецьк… Майже рік — участь в боях за Часів Яр, як командирка саперної розвідки”, — йдеться у дописі.

Командир взводу, жінка, Надія Богович, Франківщина

Надія Богович має звання молодшого лейтенанта і зараз є командиркою взводу дистанційного мінування.

Нагороди, командир взводу, жінка, Надія Богович, Франківщина

“На війні немає чоловічої чи жіночої роботи. Усі ці роки я гартувала свій характер. Та найстрашніше — це втрачати. Скільки разів доводилося бачити сльози в очах чоловіків. І це нестерпно боляче”, — розповідає Надія Богович.