Напередодні 14 жовтня, річниці від Дня створення УПА в 1942 році, соцмережі зарясніли відеороликами, на яких школярі співають “Батько — Бандера, Україна — мати”. Як виявилося, ініціаторками флешмобу стали чотири львівські школярки, які виклали відео в TikTok. Далі його підхопили учні з інших міст.
Як пише видання Духовна велич Львова, школярі не завжди співають пісню самостійно, а частіше за все вони накладають звучання “бандерівської пісні” у виконанні п’яти учасників ансамблю “Пентархія” — франківських священників.
Цю пісню, яка стала “вірусною”, виконали у січні 2020 року випускники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, за спеціальністю “Богослов’я”, під час Різдвяних свят у селі Зелений Яр Новицької територіальної громади, вдома в о. Василя Мотики.
Один із учасників ансамблю, а наразі клірик Свято-Троїцького кафедрального Собору ПЦУ у Івано-Франківську Олег Луцан, уродженець села Новиця, розповідає, що, виконуючи цю повстанську пісню, не ставили собі за мету стати відомими, але прагнули популяризувати насамперед пісню і постать Степана Бандери та УПА.
— Вперше ми цю пісню заспівали на основі того відео, на якому співає покійний отець Анатолій Зінкевич. Але там був лише уривок цієї пісні. Нам вона тоді так сподобалася, що у 2019 році, коли їхали в автівці, то почали її наспівувати, — згадує Олег Луцан. —Згодом вирішили виконати повний варіант цієї пісні. І вийшов саме такий варіант , який ми чуємо. Ця пісня стала улюбленою для нас. На храмовому святі в с. Новиця ми заспівали її у храмі Преображення Господнього.
Пізніше поїхали у рідний дім Степана Бандери, у селі Старий Угринів. І там записали перше відео у хаті Степана Андрійовича.
Після цього, ми поїхали заколядувати до священника (до о. Василя Мотики у село Зелений Яр, — РЕД.). І пані їмость зняла нас на відео, коли ми виконували пісню.
Це було звичайне домашнє відео, ніхто й не очікував такого резонансу і такої популярності.
Перший опублікований запис пісні “Батько наш — Бандера” був на другий день Різдвяних свят 2020 року.
Олег Луцан, о. Ігор Луцан (уродженці села Новиця), Roman Marchyshak, Михайло Сливка, о. Володимир Кривко, о. Міша Мельник.
— Це був спів домашній, можна сказати, за домашнім різдвяним столом. І буквально, за кілька днів, це відео запримітили у союзі православних журналістів, це — проросійський ресурс. І там вони сказали про нас все негативне, що могли придумати. Ми цієї пісні не поцуралися, але стали її ще активніше співати, – ділиться спогадами Олег Луцан.
Цьогорічний флешмоб на пісню “Батько — наш Бандера” за версією, яку виконали франківські священники 8 січня 2020 року, вже зробив її суперхітом соціальних мереж.
Часто використовують у мемах й виконання пісні хором духовенства Свято-Троїцького кафедрального собору ПЦУ м. Івано-Франківська в День народження Степана Бaндepи 1 січня 2021 року біля його пам’ятника. Виконавці: настоятель собору о. Іоан Телятинський, о. Василь Гнип, о. Nikolas Povkh, (Олег Луцан — соліст), о. Тарас Дмитрук, о. Петро Стецюк, о. Михайло Мельник.
Про історію пісні, про її варіанти Олег Луцан розповів у своєму дописі. У соцмережах Олег Луцан також активно вступає у дискусії з російськими й українськими бандерофобами.
Культову пісню “Батько наш — Бандера”, яка отримала популярність завдяки флешмобу українських користувачів у TikTok, а потім й в інших соцмережах, виконали навіть і у Верховній Раді депутати із фракції “Європейська Солідарність”. Відео опублікував у себе у Telegram народний депутат від Європейської солідарності Володимир В’ятрович.
До флешмобу “Батько наш — Бандера” також долучилися, зокрема, громадські організації “Слов’янська січ” та “Єдина родина Донеччини” — на Youtube-каналі “Патріот Донбасу” опубліковано відео, на якому видно, як дівчата в камуфляжі танцюють на тлі стели при в’їзді в місто Слов’янськ Донецької області під ремікс на пісню “Батько наш — Бандера, Україна — мати”.
Фонограмою до роликів флешмобу найчастіше слугує виконання пісні ансамблем “Пентархія”.
Пісня “Батько наш — Бандера”, як пише УНІАН, стала популярнішою навіть за новий трек Моргенштерна в YouTube.
Фото із сторінки Олега Луцана.
