Завдяки юристам, розпливчастим нормам, «тихим гаваням» та посібникам по всьому світу російські мільярдери продовжують насолоджуватися розкішним життям. Пише Forbes
Санкції – звична річ
Російські олігархи роками купаються у такій розкоші, яка звичайним людям навіть не снилася. Вони живуть не просто в особняках, а в люксових палацових комплексах типу Версалю. Їхні яхти не просто великі – це величезні океанські судна завдовжки з футбольне поле.
Солодке життя опинилося під загрозою два тижні тому, коли Путін увів війська в Україну. Країни Європи та Північної Америки бояться завдавати удару у відповідь, щоб не розвʼязувати Третю світову. Натомість вони вирішили заморозити активи найбагатших людей Росії, заборонити їм поїздки і взагалі зробити їхнє життя нестерпним, сподіваючись уповільнити хід військової машини Путіна.
Але для багатьох російських олігархів санкції – звична річ. З моменту російської анексії Криму 2014-го 20 мільярдерів потрапили під санкції ЄС, США, Великої Британії, Швейцарії та Канади. Проти девʼятьох запровадили санкції після вторгнення в Україну 24 лютого.
Тому російські бізнесмени навчилися переписувати свої особняки, розкішні квартири та витвори мистецтва на родичів. Вони зʼясували, що завдяки мережі підставних компаній, побудованих за принципом матрьошки, Заходу не вдається конфіскувати їхні літаки та яхти. Вони переконалися, що якщо зменшать частку в своїх компаніях менш ніж до 50%, то не потраплять під американські санкції. Олігархи зареєстрували свої активи на Британських Віргінських островах, острові Мен, Кіпрі та в двох російських податкових гаванях – на островах Октябрьський та Російський. Там держави, які виступають проти бомбардувань українських міст, не зможуть їх і пальцем торкнути. А головне, за допомогою юристів та бухгалтерів олігархи створили абсолютно новий бізнес – індустрію обходу санкцій.
Адвокати реєструють трасти та стають номінальними акціонерами, допомагають переказувати гроші та приховувати активи, розповідає експерт аналітичної компанії Sayari Labs Олексі Фельман. Представники всіх мільярдерів, згаданих у цій статті, не відповіли на запити Forbes щодо коментарів.
Російським олігархам вдається успішно виходити з-під санкцій. Минулого тижня уряд Німеччини не зміг конфіскувати 156-метрову яхту Dilbar, яка, як вважалося, належить підсанкційному російському мільярдеру Алішеру Усманову. Чиновники виявили, що судно формально володіє мальтійською фірмою Navis Marine Ltd з Кайманових островів. Влада просто не дала яхті вийти в море.
В Усманова є також два особняки у Великій Британії, зареєстровані на офшорні компанії з острова Мен та Кіпру. Ситуація з правами власності на ці будинки дуже заплутана. Британська та європейська влада заарештувала ще кілька обʼєктів нерухомості Усманова, зокрема, віллу на півночі Сардинії. Мільярдер не може ними користуватися, але влада не в змозі їх конфіскувати.
Демократичне законодавство грає на руку
Законодавство демократичних країн захищає приватну власність, і олігархи обернули це на свою користь. Колишній спаринг-партнер Путіна з дзюдо Аркадій Ротенберг володіє нерухомістю в Італії, у тому числі трьома віллами на Сардинії та розкішним готелем у центрі Риму. Коли 2014-го ЄС ввів проти нього санкції та наклав заборону на поїздки, італійський уряд заморозив активи Ротенберга. Той подав апеляцію до Суду ЄС. У 2016-му суд залишив санкції чинним, але скасував «заморожування коштів» з 30 липня 2014-го по 14 березня 2015-го. Forbes зʼясував, що брати Аркадій і Борис Ротенберги, як і раніше, володіють мінімум однією з вілл через дві компанії, зареєстровані на Кіпрі. Одна з них, Olpon Investments, з вересня 2014 року формально володіє нерухомістю Аркадія.
За допомогою складних офшорних схем Ротенберги вміло оминають будь-які санкції, накладені за звʼязок із Кремлем. У доповіді сенатського підкомітету США докладно описано схему, в рамках якої у 2014-му брати Ротенберги за кілька місяців купили предметів мистецтва на $18 млн, вже перебуваючи під санкціями США. Через мережу офшорних компаній із Кіпру та Британських Віргінських островів вони придбали кілька картин, у тому числі полотна Рене Магрітта за $7,5 млн. У липні 2014-го Аркадій переписав кіпрську Milasi Engineering на сина Ігоря. У звіті для Сенату зазначено, що це зроблено «виключно для обходу санкцій», а структура власності «навмисно зроблена непрозорою, щоб приховати справжніх бенефіціарів». Ігор Ротенберг – теж мільярдер. У квітні 2018 року він став третім членом сімʼї Ротенберг, який потрапив під санкції США.
Промисловець Олег Дерипаска потрапив під санкції міністерства фінансів США у квітні 2018 року. Але він, як і раніше, володіє мінімум трьома обʼєктами нерухомості в США, у тому числі двома будинками на Манхеттені та особняком у Вашингтоні. Вони записані на три фірми з Делавера. У жовтні 2021-го ФБР провело обшуки в двох будинках, але представник Дерипаски неодноразово заявляв, що ця нерухомість належить родичам мільярдера. Інший підсанкційний російський олігарх, Віктор Вексельберг, як і раніше, володіє будинком у передмісті Коннектикуту і розкішною квартирою на Манхеттені, які записані на його дружину Марину Добриніну.
Олігархи легко обходять санкції завдяки іншій добре відомій схемі: вони знижують частку в своїх компаніях до рівня нижче 50%.
В Управлінні контролю над іноземними активами Міністерства фінансів США діє «правило 50%». Воно говорить, що блокуються ті активи, в яких підсанкційна особа прямо чи опосередковано володіє половиною чи більше акцій.
Так, у січні 2019-го Дерипаска знизив свою частку в металургійному гіганті En+ Group з 70% до 44,95%, і Міністерство фінансів зняло з компанії санкції. Усманов, проти якого США запровадили санкції 3 березня, зменшив частку в своєму найбільшому активі, холдингу USM, до 49%. Він володіє частиною металургійної компанії «Металоінвест», телекомунікаційною компанією «Мегафон» та іншими фірмами. Під санкціями США залишаються лише яхти Усманова, а також літак Airbus A340-300, зареєстрований на острові Мен. У пресрелізі щодо санкцій проти Усманова йдеться про те, що з якоїсь причини «правило 50%» на інші його активи не застосовувалося.
Схеми обходу санкцій використовуються і щодо часток олігархів у приватних іноземних компаніях. Металургійний барон Олексій Мордашов потрапив під санкції ЄС минулого тижня і відразу передав дружині Марині контрольний пакет у британській золотодобувній компанії Nordgold.
«Потрапивши під санкції, олігархи одразу намагаються обірвати звʼязок зі своїми активами, – каже колишній радник відділу тероризму та фінансової розвідки Казначейства США Арі Редборд. – Проблема в тому, що варто правоохоронним органам або регуляторам виявити одну з підставних компаній, як росіяни її закривають та створюють нову».
За найменшої загрози потрапити під санкції російські бізнесмени діють на випередження, наприклад, продають активи до того, як їх заморозять. Так вчинив Роман Абрамович, який виставив на продаж футбольний клуб «Челсі» та кілька особняків у Великій Британії, коли Велика Британія та ЄС почали вводити санкції проти інших російських олігархів.
Мільярдери або їхні адвокати створюють складні клубки корпоративних структур, які владі практично не під силу розплутати. Один із прикладів – так зване «кільцеве володіння». Ця схема маскує власність олігархів через ланцюжок підприємств, які володіють частками одна в одній. Дізнатися, якою часткою мільярдер насправді володіє в якомусь активі, у цьому випадку дуже складно.
Ще один плюс для російських олігархів: США бояться, що санкції можуть зашкодити американцям. Про це Forbes розповів колишній чиновник, який займався розроблянням санкцій та попросив зберегти анонімність. Є побоювання, що деякі санкції вплинуть на міжнародні компанії через структуру власності російських олігархів в основних активах, – сказав цей чоловік. – Санкції можуть позначитися на дуже багатих людях, які зосередили в своїх руках багато активів, які важливі не лише для Росії, а й для міжнародних партнерів».
Росія не кидає своїх олігархів
Коли схеми не допомагають, Росія робить кроки для порятунку своїх найбагатших. Російський уряд почав засекречувати дані про корпоративну власність. Тому санкційним органам стає складніше виявляти активи, що належать компаніям або фізичним особам. У червні 2019 року Федеральний податковий реєстр Росії ухвалив, що компанії, які знаходяться під загрозою санкцій, зареєстровані в Криму або працюють в оборонній промисловості, можуть не розкривати даних про структуру власності.
У серпні 2018 року Росія створила дві офшорні зони, так звані «спеціальні адміністративні райони» (САР). Вони допомагають найбільшим компаніям перейти до російської юрисдикції, отримувати податкові пільги та надійно ховатися від санкцій США. За підрахунками Forbes, Дерипаска та Вексельберг перевели з офшорів Джерсі та Кіпру до російських САР не менше 14 компаній, включаючи En+ Group та алюмінієвий гігант «Русал».
Є хитрощі, до яких олігархи ще не вдавалися. Вони спрацюють, якщо Китай, деякі близькосхідні країни та інші ключові торгові партнери не побояться потрапити під санкції Заходу. «У олігархів більше шансів обійти санкції, якщо в них є іноземний партнер, який має інший погляд на зовнішню політику, ніж країни, які вводять санкції», – каже старший партнер швейцарської юридичної фірми MLL Джеймс Рірдон. Цей урок, за словами Рірдона, було засвоєно з санкцій США проти Ірану. Вони виявилися не до кінця ефективними завдяки економічним звʼязкам Ірану з Європою.
Боротьба з «тихими гаванями»
Ще одна проблема – нові спеціальні підрозділи, про створення яких оголосили США та їхні європейські союзники. Наприклад, група KleptoCapture, сформована минулого тижня генеральним прокурором США Мерріком Гарландом, використовуватиме цивільну та кримінальну конфіскацію для вилучення активів осіб, які потрапили під санкції.
Однак ці підрозділи потребують фінансування та тісної міждержавної координації, особливо коли йдеться про обмін даними про бенефіціарів. Швейцарія, Монако та Кайманові острови, відомі своїм нейтралітетом та толерантністю до російських грошей, вводять санкції. Але змінити режим комерційної та банківської таємниці, що діяв десятиліттями, не так просто.
Можливо, найближчим часом буде вжито додаткових заходів. Премʼєрміністр Італії Маріо Драгі запропонував створити міжнародний публічний реєстр для всіх російських олігархів зі статками понад $11 млн. Велика Британія, схоже, рухається до створення реєстру нерухомості, що належить офшорним компаніям. У США Закон про корпоративну прозорість, ухвалений у січні 2021-го, вимагатиме від компаній розкривати інформацію про бенефіціарів органам боротьби з фінансовими злочинами. Компанії мають зробити це до кінця 2022-го або початку 2023-го. Казначейство США може також вимагати розкриття інформації про трасти. Їх широко використовують мільярдери, які прагнуть приховати власність від кредиторів або колишнього члена подружжя.
«Якщо системно боротися з «тихими гаванями» та схемами приховування активів, то олігархам буде все складніше ховатися в офшорах, – вважає доктор політекономії з Копенгагенської школи бізнесу Расмус Корлін Крістенсен. – Зараз наймогутніші держави світу мають велике бажання використовувати політичні, фінансові та економічні важелі, які можуть призвести до змін».
Але зараз, завдяки юристам, розпливчастим правилам, «тихим гаваням» та посібникам по всьому світу, російські олігархи оминають найгостріші економічні санкції та продовжують купатися в розкоші.
В оточенні Путіна розкол: мільярдери через потужні санкції втрачають віру в свого ідола
