Івано-Франківськ давно виокремився на мапі України своїм музичним та навколо музичним життям. Та окрім звичних творчих вечорів, концертів та фестивалів згадка про особливе місто неодноразово потрапляла на шпальти газет та в ефіри центральних ЗМІ. Причиною того були різноманітні напівлегенди, курйози та навіть скандали. Спробуємо згадати десятку найцікавіших подій навколо музичного франківського життя.
1. Візит одного з «Queen»
Жителі інших міст досі не вірять історії, що у березні 1993 року без особливого афішування Франківськ відвідав барабанщик легендарного гурту «Queen» – Роджер Тейлор. Серед інших представників цієї делегації був також продюсер «Queen» та кілька інших заможніх друзів музиканта. Особливі гості були в місті фактично проїздом, адже в першу чергу вони добирались до Карпат, щоб покататись на лижах. У горах компанія відпочивала кілька днів, де окрім проби національної кухні, послухала і живу гуцульську музику від троїстих музик. У Франківську гості зупинились не надовго, адже мали зустрітись з тодішнім головою ОДА, з яким необхідно було узгодити заправку приватного літака, що мав доставити ВІПів з Франківського аеропорту додому. Цей візит та навіть коротеньке інтерв’ю з барабанщиком легендарних «квінів» встиг зафіксувати місцевий журналіст Мирослав Бойчук. Довідавшись, що Тейлор знаходиться в кабінеті голови ОДА, кореспондент спільно з оператором без будь-яких домовленостей та узгоджень вартували його на сходах адміністрації. Коли музикант з друзями спускався сходами, Бойчуку вдалось зупинити його і задати на камеру кілька запитань. Роджеру сподобалась така сміливість знімальної групи і він навіть дозволив поїхати з ними до аеропорту та все фільмувати. Так оператор зняв близько 90- хвилин унікального відео перебування легенди в обласному центрі Прикарпаття.
2. «АРИЯ» тиждень нон-стопом
У 80-х роках минулого століття з послабленням імперіалістичного радянського режиму все більшу популярність здобували неформальні субкультурні рухи. Молодь слухала рок-музику в знак протесту проти «совка». Російські гурти тоді вже наважувались їздити з турами по всьому Радянському Союзі, що тріщав по швах. Легендарна хард-н-хеві команда «Ария» в рамках своїх гастролей запланувала дати кілька концертів в Івано-Франківську. Як згадував у своєму інтерв’ю «Вежі» один з організаторів гастролей у нашому місті Олег «Мох» Гнатів, бажаючих відвідати концерт виявилось настільки багато, що музиканти залишились тут аж на тиждень. Проживали в готелі біля аеропорту. Виступи відбувались в спортзалі ГДО, що знаходився на вул. Національної Гвардії двічі в день: о 19:00 та о 21:00. Та народ все одно йшов безперестанку. Тоді у Франківську вирішили зробити перерву, а музикантів відправили на два дні дати кілька концертів у сусідню Коломию. По поверненню назад у Івано-Франківськ «Ария» грала вже по три концерти в день: о 12:00, 15:00 і 19:00. Все було серйозно. Звукову апаратуру спеціально привезли аж з Москви. «Мох» згадує, що то була рання весна, тож на вулиці своє довге волосся музиканти ховали під шапками, переживаючи, що тут через нього можуть побити. Адже мали вже негативний досвід у Росії, де після виступів періодично відбувались сутички з так званими люберами.
3. «КРУИЗ»: перевернуті авто та вибиті вітрини
В 1987 році в рамках свого туру до Франківська завітала російська хард-рок група «Круиз». Концерт відбувався на стадіоні «Кристал», який тепер має назву «Рух». По завершенні події кількатисячний заряджений натовп молоді з криками і піснями рушив вулицею Пушкіна (тепер Чорновола), не даючи їхати по дорозі машинам. Зі спогадів того ж Олега Гнатіва: «Сутичку спровокували мєнти, вони не очікували такого і кинули в натовп кілька армійських димовушок. Толпа панікнула і ломанулась. І так перевернули кілька машин. Як завжди все спровокували мєнти». Також були побиті вітрини магазинів та аптек. Найбільш буйних тоді доправили до відділка, а місцевий письменник Степан Пушик присвятив цим подіям вірш «Сьогодні в нас Галактика й Круїз», який до нинішній днів не зберігся.
Після цього концерту барабанщик гурту «Круиз» Сєргєй Єфімов гостював вдома у журналіста Мирослава Бойчука та фотографувався з його котиком. А згодом сходив ще і на дискотеку на Софіївці, де Мирослав підпрацьовував диск-жокеєм. Як згадує Бойчук, він запросив музиканта вийти на сцену і звернутися до публіки. Після того, як дівчата побачили кумира, то ледь не розірвали його на шматки.
Барабанщик гурту “Круиз” Сєргєй Єфімов під час виступу у Франківську. Фото: Мирослав Бойчук.
4. «КИНО» не буде
Дотепер лабухи чи не з усіх пострадянських країн полюбляють в підземних переходах чи на вулицях грати пісні Віктора Цоя та гурту «Кино», хоча вокаліста на світі не має вже 18 років. Проте мало хто знає, що у 1990 році у Івано-Франківську вже було домовлено про сольний виступ цього легендарного гурту. Про це розповідає організатор виступу Олег Гнатів,який на той час працював у місцевому молодіжному центрі і займався виступами рок-колективів у місті. Каже, що концерти тоді було робити не дуже складно, адже їх відбувалось не так багато, тому будь-який приїзд гастролерів до міста одразу ставав подією. Через культурний голод повні зали збирали навіть не надто популярні артисти. А виступ Цоя мав бути гіперподією. «Актовий зал радіозаводу мав 600 місць. – розповідає Гнатів. – То з такої кількості проданих квитків вистачало оплатити гонорар групі, забезпечити проживання і виставити їм добру поляну. Тому всі артисти їхали звідсіля задоволені та переказували іншим, що у нас добре як зі звуком, так і з організацією. Та ніхто тут їх не кине. Гонорари тоді ще не були надто високими. Я домовився вже з Мар’яною, дружиною Цоя, що була менеджером групи, за концерт тут. Гонорар мав бути 2 тисячі рублів. Але сталося, що він так і не доїхав до нас з Прибалтики. Розбився по дорозі, нажаль…». Гнатів каже, що планувався виступ і відомої російської рок-групи Гаріка Сукачова «Бригада С», домовлено було за гонорар – півтора тисячі рублів, але раптом захворів їхній бас-гітарист, тому концерт так і не відбувся.
5. Падіння поп-діви на сцені драмтеатру
Найтоповішою співачкою в Україні в 90-х, такою собі українською Мадонною була Ірина Білик.
Будь-який концерт поп-діви у обласних чи районних центрах завжди відбувався з аншлагом.
В 1996 році в рамках свого концертного туру Білик завітала з виступом і до Франківського драмтеатру, де під час виступу впала просто на сцені, співаючи під фонограму. Про той концерт згадує музикант Мирослав Пасічняк : «Ірина Білик якраз співала пісню “Дай руку мені” і під час виконання подавала руку глядачам, що стояли в перших рядах. Потім почала спиною відходити назад, коли дуже фанатичний глядач хотів довше потримати її за руку. Так вона спіткнулась і гепнулась просто на сцені».
«Коли вона впала, радіомікрофон відлетів далеко і це було видно як і з залу так і за кулісами. Світло на сцені приглушили, а фанера грала далі. На сцену вибіг її продюсер Юрій Нікітін, взяв співачку на руки і виніс. Звукачі і світловики спрацювали чітко. За кулісами взяли мікрофон у ведучого Сашка Богуцького та передали співачці. Ну і Білик швидко віддуплилась, вийшла на сцену і якось кумедно почала кричати: «Руки в гору!» і заспівала акапельно» – згадує про той випадок Сашко Сингаєвський, що працював у технічному персоналі концерту.
Про курйоз пам’ятає і музичний журналіст Іван Нікітін. Каже, що музиканти співачки продовжували грати ніби нічого не сталось, хоча фонограма вокалу звучала далі. Білик не було деякий час на сцені, а згодом повернулась ніби нічого не трапилось. Хоча переповнений зал активно спостерігав за продовженням дійства. Артистка не розгубилась та заспівала акапело для публіки, таким чином продемонструвавши, що мовляв співати вміє.
По іншому цю історію трактує тодішній музичний продюсер Юрій Косик: «То була постановка. Біличка фальшиво співає і працює, здебільшого, під фанєру. Пісні того періоду були досить важкі для співу – складна гармонія, вичурні аранжування, всі ржуть з неї. То продюсер співачки Юрій Нікітін придумав постановку з показухою. Написали під це дєло пісню “Так просто”, яку співати легко, можна і тугим слухом заспівати. Розіграли “обрив дротів” – і далі Білик співає “Так просто”, всі чують, що це живий голос, статус “зірки” злітає до небес, публіка в захваті, бурхливі оплески…»
Якби там не було, але про той випадок франківці згадували ще довго. А мікрофон марки «Shure», кажуть, так і не знайшли.
6. Мільйонник «Фантому-2»
В другій половині 90-х шалену популярність по всій Україні мав франківський дует «Фантом-2». Кліп на їхню пісню «Двоє» став одним з рекордсменів по втриманні у хіт-параді «Територія А». Але особливістю цього гурту є те, що їхній дебютний альбом «Зоряні війни» 1996 р. офіційно продався тиражем 1 мільйон примірників. І це не враховуючи піратські копії, які тоді активно з’являлись на касетних лотках базарів України. Права на випуск альбому викупила компанія NAC, яка, мабуть, добряче на тому заробила, бо така касета танцювальної техно-поп музики була чи не в кожного другого підлітка.
Обкладинка першого альбому “Фантом-2”
7. «Брати Блюзу» – музика для президента США
У 1995 році до України з офіційним візитом приїздив тодішній президент США Біл Клінтон. Окрім зустрічей з кумівською політичною верхівкою країни для всіх бажаючих киян та гостей міста на площі перед університетом Шевченка відбувся концерт кількох українських виконавців. Для натовпу співав Тарас Петриненко, Ірина Білик та колектив з Калуша «Брати Блюзу». Як згадує один з «Братів» Мирослав Левицький, їхній виступ якраз був перед промовою Клінтона. Калушани дограли останні акорди, після чого на сцену вийшов президент США та звернувся до публіки.
Грали «Брати Блюзу» під час перебування Клінтона і вдруге. У 2000 році на запрошення посольства США гурт мав відкритий концерт на Михайлівський площі. Щоправда тодішню сцену довелось ділити вже з Ані Лорак, Таїсією Повалій, «В.В.» та «Океаном Ельзи».
Ще цікавинкою є те, що «Брати Блюзу» увійшли в історію як перша українська команда, що грала на головній сцені одного з найбільших європейських фестивалів «Sziget» (Угорщина). Там калушани виступили влітку 1998 р. на одній сцені з «Rammstein», «Green Day», «Goldie» та легендарною американською співачкою Патті Сміт. Фестиваль нараховував 268 тисяч відвідувачів.
Гурт “Брати Блюзу” виступає під час офіційного візиту президента США – Біла Клінтона. Київ, 2000 р.
8. Кузьма- персона нон-грата у Франківську
У 2007 році на святковому відкритому концерті біля озера до 345-річчя міста виступала група “Скрябін”. Під час виконання пісні “Чорнобиль Forever” фронтмен гурту Кузьма підбурив слухачів до відвертої лайки під час масового підспівування приспіву композиції. Цікаво те, що натовп виявився слухняним і залюбки скандував:«Чорнобиль, йди на х..!». Подія транслювалась у прямому ефірі ОТБ «Галичина», тож перформенс побачила вся область. Це обурило тодішнього мера Віктора Анушкевичуса та значну частину громади міста. “Така поведінка, яку дозволяв собі на концерті “Скрябін” неприпустима. Заводити молодь можна, і навіть треба, але не таким чином. Кузьменко повинен вибачитися перед громадою міста. Якщо цього не буде – не буде більше Кузьменка в Івано-Франківську”, – заявив міський голова.
Невдовзі в інтерв’ю для УНІАН цю ситуацію Кузьменко прокоментував так: «А мер сі всрав на рідонько недавно – я чув, що на нього завели судову справу за те, що він привласнив якихось там 30 гектарів землі. Так що я дочекався до розплати».І додав: «До речі, у Франківську я не матюкався, а лише спонукав народ закінчити фразу «Чорнобиль, іди ти на…» і 15 тис. щасливих франківців закінчили так, як собі хотіли. Потім, коли на мене наїжджали, то я казав, що ту фразу можна було закінчити інакше, але що зробити, якщо народ вирішив так».
Проте через два роки, у 2009 «Львівське пиво» готувало відкритий концерт у Франківську на тій самій сцені. Одним з хедлайнерів був заявлений гурт «Скрябін». Вочевидь, розуміючи, що концерт міська влада може не погодити, Кузьма таки приїхав до Франківська і відкрито вибачився на спеціальній прес-конференції за присутності мера. “Сьогодні я прийшов у Івано-Франківськ для того, щоб попросити пробачення в громади міста. Попросити пробачення – це ще не означає, що ви мені вибачите. Бо є люди, кому то заважало тоді, кому я зробив зле“, – сказав Скрябін. “Але я прийшов попросити пробачення тому, що то був останній гріх, фактично, який мішав мені жити, і я вирішив позбавитися його таким шляхом: прийти, подивитися вам в очі і сказати: вибачте мені, будь ласка, я більше так не буду”, – підсумував Кузьменко.
9. Зрив концерту Лободи
Концерти російських виконавців пікетували у Франківську не рідко, але до зриву самого дійства ніколи не доходило. В першій половині нульових нечисельні активісти Молодіжного націоналістичного конгресу (МНК) пікетували виступи Ірини Алєгрової, гуртів «Любе», «Другие правила» та інших. Проте з початком загострення російсько-української війни такі акції набрали обертів. Так, 2016-го у франківському концерт-холі “Platinum” мав відбутися концерт співачки Світлани Лободи. Однак місцеві активісти з «Самооборони» та «Правого Сектору» не впустили людей всередину концертного залу, заблокувавши собою входи. Протестувальники заявили, що Лобода неодноразово виступала у країні-агресорі Росії, тому не хочуть, щоб вона співала у Франківську. Організатори намагалися домовитися із активістами, пропонували віддати їм увесь гонорар на потреби АТО. З блокувальниками також сварилися люди, що придбали квитки. Дехто спеціально приїхав з інших міст області. Та після емоційних дискусій стало зрозуміло, що концерту таки не буде. Менеджери Лободи в свою чергу виправдовувалися перед журналістами, що готували спеціальну програму для Івано-Франківська – у ній була чи не половина україномовних пісень. Також хотіли розпочати концерт з хвилини мовчання в честь загиблих бійців АТО. Проте згодом були змушені повідомити фанатам, що кошти за придбані квитки буде повернуто наступного дня. Сама співачка до протестувальників так і не вийшла.
Після таких блокувань до Франківська через побоювання за власну безпеку свої виступи скасували інші гастролюючі у Росії українські виконавці, зокрема Іван Дорн та дует «Потап и Настя». Єдині, хто наважився виступити в той гарячий час, столичний дует «Время и стекло». Заграваючи з місцевою публікою, якої було чимало, соліст Позітів співав у вишиванці та спілкувався зі сцени українською, чого ніколи не помічалось на виступах гурту раніше.
10. Шкарпетка «Хамерманів»
Чи ненайгучнішим культурним скандалом останніх років став виступ “найадекватнішого гурту України” – “Хамерман Знищує Віруси” з китайським хором “Дін-Дон”. Концерт відбувся на території Палацу Потоцьких у рамках фестивалю «Porto Franko – 2018». «Хамермани» традиційно виступали епатажно, співали зокрема російською і суржиком, що було приправлено матюками. Артисти були фактично голими. Співвокаліст Володимир Пахолюк одягнув на інтимне місце лише шкарпетку. Пряма трансляція виступу відбувалась у мережі Фейсбук, а згодом поширились і світлини з концерту.
Наступного дня міський голова Марцінків заявив: «Після вчорашнього виступу в палаці Потоцького доручив В.Гайдару освятити місце проведення заходів! Організатори, а це благодійний фонд Шевченка гарантували дотримання моральних норм і християнських цінностей! Ми звісно за проведення заходів, але не таких!Порадьте, як діяти в таких обставинах, зважаючи на звинуваченні в політичному переслідуванні організаторів?».
Цього ж дня на концерт відреагував сам нардеп Олександр Шевченко, що був одним зі ключових спонсорів фестивалю:
“Звичайно, що суспільна мораль встановлює межі дозволеного. Для багатьох вчора ці межі були перейдені. Навіть попри те, що захід був позначений як 21+… Розуміючи суспільний резонанс та неоднозначність трактування подій, надалі, очевидно, що ми будемо обумовлювати певні табу на майбутні фестивалі”.
Згодом до місцевої поліції надійшло кілька скарг на цей концерт, зокрема заяву правоохоронцям передав громадський активіст Ростислав Гудзінський. Таким чином, правоохоронцями була відкрита кримінальна справа.
Увага до цієї події набула всеукраїнського масштабу, про концерт та реакцію на нього посадовців розповідали центральні ЗМІ, свою підтримку або засудження висловлювали впливові культурні діячі та політики. А у гурту «Хамерман знищує віруси» побільшало запрошень на концерти та підвищились гонорари.
Тарас ЗЕНЬ
Цой загинув не 18, а 28 років тому…
А Гнатів може й брехати. Йому це не вперше.