Нещодавно під час виконання поточних ремонтно-реставраційних робіт на аварійній опорі під господарською брамою огорожі комплексу колишнього палацу Потоцьких натрапили на частину підпружної арки, яка може бути як фундаментом для опори, так і частиною фундаментів старих будівель чи підземних комунікацій.
Знахідка неабияк зацікавила археологів і істориків, які запевняють, що вся історія Палацу є саме під землею. Проведення робіт було призупинене для формування дозвільної документації на проведення археологічних досліджень та складання індивідуальної програми розвідок і розкопок.
У КП «Простір інноваційних креацій «ПАЛАЦ» прогнозують археологам великий обсяг роботи і очікують на цікаві знахідки, про які досі ніхто не знав. Адже археологічні дослідження в місті проводились в дуже рідкісних випадках, більше як рятівна археологія, а на території палацу не проводились зовсім.
В планах проведення георадарного сканування, розвідки і повноцінного розкопу. Кожен з цих етапів потребують часу та коштів, тому до фінансування проєкту долучилася провідна компанія blago developer.
Забудовник виступив єдиним меценатом першого етапу археологічного дослідження. Будівельна компанія не лише творить сучасну архітектуру міста, але й допомагає у збереженні пам’яток архітектури.
За словами директора КП ПІК «Палац» Володимира Гайдара, це справжній прецедент для усієї України, коли зголошуються меценати заради віднайдення і дослідження минулого.
Розкопки на першому етапі будуть вестися в кілька черг, перша з яких буде стосуватися господарської брами, території з обох боків біля брами та огорожі. Другою чергою буде закладено один з шурфів для дослідження підземного ходу і фундаментів муру біля корпусу З. Наступним етапом, згідно з програмою, планується досліджувати центральне і праве крило палацу, суміжно з корпусом Ж, під якими ймовірно, є підземна частина палацу із його фундаментом.
Комплекс колишнього палацу Потоцьких – всім добре знане місце у центральній частині Івано-Франківська. Історичні будівлі дійшли до наших днів зі слідами багаторазових трансформацій і руйнувань та мають неабияку історичну та культурну цінність. Це спадщина палацового та госпітального етапів функціонування комплексу не лише для міста, а й для Європи. Та через певні історичні особливості, пов’язані з власністю та використанням, як об’єкта з обмеженим доступом, його історія досі залишається таємницею, розгадати яку і взялися ініціатори дослідження – КП ПІК «ПАЛАЦ». Раніше спеціальних археологічних розкопок на території Комплексу не проводилося, тому виявлені під землею археологічні залишки будівель стануть цінною знахідкою для Івано-Франківська.
Історична довідка. Заснування резиденційного палацу, як і самого міста-фортеці Станіславова, пов’язане з заможною магнатською родиною Потоцьких, представники якої в різний час займали при дворі польського короля високі посади. Сам комплекс отримав назву на честь Андрія Потоцького та був невід’ємною частиною ренесансного міста, прототипу ідеального міста Європи.
Історичні документи свідчать, що власники міста приймали у своїй резиденції багатьох почесних гостей. Незадовго до свого коронування тут перебував гетьман великий коронний Ян Собеський, а у 1686 р. перед походом на Молдавію він гостював вже як польський король. Частим гостем Ю. Потоцького на початку XVIIІ ст. був трансільванський князь Ференц Ракочі. У 20-х рр. XVIIІ ст. завдяки станіславівським єзуїтам мала можливість перебувати у палаці Ганна – дружина Пилипа Орлика (творця першої української конституції) з двома доньками під захистом Йосипа Потоцького як союзника Івана Мазепи в антиросійській боротьбі.
У 1792 р. маєток перейшов у власність міста, а палац перетворено на австрійський військовий шпиталь. З того часу комплекс не змінював свого функціонального призначення аж до 2004 р. Госпіталь, який був тут більше, як два століття, належить до найдавніших в Україні.
Вкінці 2017 р. комплекс споруд колишнього палацу Потоцьких було передано у власність громади міста.
Тривалий час будівлі стояли замкнутими та ніяк не використовувалися. І лише у 2014 році комплексом зацікавилися місцеві митці та діячі культури, щоб не допустити їхнє подальше руйнування та вдихнути в них «друге життя». Від того моменту завдяки такій ініціативі територію Палацу почали використовувати для проведення культурно-мистецьких презентацій, форумів, виставок та воркшопів. Відомі з них: «Свято ковалів», кінопокази просто неба, фестивалі «Карпатський простір» та «Порто-Франко», благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ тощо.
