Український олігарх чи міжнародний мафіозі? Справа «ФБР проти Коломойського»

Розслідування фінансових махінацій Коломойського в США ставить у складне становище Зеленського… Пише Главком.

Поки Ігор Коломойський погрожує через суди повернути собі націоналізований Приватбанк, бо вважає, що все відбулось несправедливо, у нього почалися неприємності на зовсім іншому напрямку. У вівторок, 4 серпня, стало відомо, що американське Федеральне бюро розслідувань провело обшуки в офісі компанії Optima в Клівленді і вилучило якусь коробку. Ця компанія належить Коломойському та його давньому бізнес-партнеру Геннадію Боголюбову і була одним з найбільших власників комерційної нерухомості в цьому прибережному місті на кордоні з Канадою. За останні роки Коломойський з Боголюбовим позбавились більшої частини американської нерухомості, яка перебувала в занедбаному стані.

До переслідувань Optima американськими правоохоронцями доклала руку українська держава в особі вже згаданого націоналізованого Приватбанку. «Главком» ще наприкінці 2014 році звертав увагу на те, що мільярди рефінансування, отриманих банком, через фіктивне кредитування виводились за кордон. Тоді представники групи «Приват» погрожували редакції судами. Та вже скоро про гігантські махінації та катастрофічний стан найбільшого банку України заговорило керівництво Нацбанку, а ще через рік-два фінансову установу від банкрутства рятували всією державою.

Ще в травні минулого року Приватбанк, який раніше належав Коломойському з Боголюбовим, а зараз перебуває у власності держави, подав позов до суду штату Делавер. Позивач стверджував, що колишні власники банку та їхні агенти в США та за кордоном організували злочинну схему із виведення та відмивання коштів з фінансової установи з подальшим інвестуванням в нерухомість в штатах Огайо, Іллінойс та Техас. Стверджується, що гроші Приватбанку, які збирались на депозитах українських вкладників, виводились у кіпрську філію і далі вже використовувалися в інтересах колишніх власників. Загальний оборот пов’язаних з ними кіпрських фірм, як стверджують юристи, що представляють інтереси позивача, за майже 11 років склав фантастичні $470 млрд. Це, на хвилиночку, більше, ніж ВВП Кіпру за увесь цей період.

Проте ця величезна цифра – весь обсяг коштів, які пройшли через кіпрську філію. Сума ж, яку нібито була «відмита» саме в Штатах, скромніша, але теж вражає – загалом $760 млн (у початковому варіанті позову мова йшла про $623 млн). У позові також йдеться про те, що за період з 2006 по 2016 роки кредитний портфель Приватбанку та його зобов’язання перед клієнтами виросли в рази.

Власне, шахрайські схеми, в яких звинувачують колишніх власників «Привату», давно відомі – це надання фіктивних кредитів пов’язаним фірмам та підприємствам. Далі ці кредити гасились за рахунок нових, які надавались іншим підконтрольним конторам, і таким чином була побудована піраміда, яка рано чи пізно мала зруйнуватися. Певні підозри мав викликати той факт, що найбільший комерційний банк країни фактично не міг похвалитись кредитуванням компаній, які б не були пов’язані зі своїми власниками. Юристи Приватбанку стверджують, що кредити проходили через філію в Кіпрі і надходили на рахунки підконтрольних Коломойському та Боголюбову фірм в США під «парасольковим» брендом Optima. А ті вже вкладали виведені кошти в купівлю американської комерційної нерухомості та місцевих металургійних компаній. Тільки в Клівленді Optima володіла нерухомістю загальною площею 2,8 млн квадратних футів (853 тис. квадратних метри). Своєрідним знущанням виглядає інформація, що офіс Optima встиг отримати як мінімум $2 млн у вигляді позик за програмою фінансової підтримки малого і середнього бізнесу через пандемію коронавірусу.

CBS News зазначає, що офісом компанії Optima Management Group керують три місцевих мешканці, які купували нерухомість від свого імені за гроші, виведені з України. Частина американських фірм та пов’язаних з ними громадян США є співвідповідачами по справі. За словами адвоката Коломойського Майка Салівана з компанії Ashcroft, олігарх відкидає усі звинувачення.

Ще раз звернемо увагу на ключову деталь: Приватбанк кредитував, в основному, юросіб, пов’язаних зі своїми власниками. Навіть кредити, які надавались не «пустишкам», а цілком реальним підприємствам, не йшли на заявлені цілі щодо фінансування їхньої поточної господарської діяльності, а виводились за кордон. Так в позові вказується, що Запорізький та Нікопольський заводи феросплавів, що належать Коломойському, в 2008 році отримали відповідно $2,7 та $4,3 млн кредитів від Приватбанку, а згодом ці кошти разом з іншими через низку заплутаних транзакцій пішли на купівлю будівлі One Cleveland Place у Клівленді. Феросплавні заводи були не єдиними підприємствами Коломойського–Боголюбова, які використовувались в таких схемах, і, відповідно, обростали боргами. Власне, той же НЗФ після націоналізації Приватбанку вимушений був гасити його заборгованість за кредитом рефінансування.

На ще одну цікаву схему свого часу звернув увагу «Главком». Після отримання «Приватом» допомоги з держбюджету з’явились три десятки ідентичних судових позовів від маловідомих позичальників банку на загальну суму понад $1 млрд. У кожного з цих позичальників була схожа історія: взявши кредити в Приватбанку на кілька десятків мільйонів доларів, ці фірми зробили стовідсоткову передоплату постачальникам з Великобританії. Однак, іноземні партнери так і не поставили товар у встановлені терміни. В результаті, майже 10% від суми рефінансування банківської системи країни опинилися поза межами України. А «обмануті» позичальники, так співпало, виявились афільованими зі структурами Коломойського.

Світить термін
Нагадаємо, що в 2017 році Верховний суд Англії вже приймав рішення про всесвітній арешт активів Коломойського та Боголюбова на підставі позову того ж Приватбанку. Також цим рішенням їхні щотижневі трати були обмежені 20 тис. фунтів.

У США ж про розслідування ФБР щодо Коломойського, якого підозрюють в фінансових злочинах, стало відомо ще до позову Приватбанку. В Штатах дії олігархічної парочки потрапляють під так званий закон RICO, який передбачає більш розширене та суворе покарання за дії, які відбувалися в рамках діючої злочинної організації. Цей закон приймався саме для того, аби можна було судити лідерів синдикатів та організованих злочинних угрупувань, які безпосередньо не беруть участі в махінаціях. Відмивання коштів та шахрайство – це серйозні звинувачення в США, і мова може йти не тільки про мільярдні компенсації, яких вимагає Приватбанк від колишніх власників, а й про цілком реальні тюремні строки для Коломойського та Боголюбова.

Важко сказати, наскільки останні обшуки, які провело ФБР в офісі Optima свідчать про те, що справа, яка розслідується вже більше року, буде активізована. Але яким би не був вирок американського правосуддя (якщо, звісно, до нього дійде) Україна не зобов’язана передавати своїх громадян для відбування покарання в іншій державі. В будь-якому випадку, активізація розслідування США фінансових махінацій Коломойського може поставити в складне становище Володимира Зеленського. В українського президента своя відома історія стосунків з олігархом і, якщо Вашингтон категорично поставить питання щодо видачі Коломойського, Зеленський опиниться між двох вогнів.

Інша справа, що розслідування щодо виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією йде також і в Україні. Генпрокуратура ще з червня 2017 року веде розслідування за фактом створення злочинної організації з метою заволодіння протягом 2008–2016 років грошовими коштами Приватбанку в особливо великих розмірах колишнім менеджментом фінустанови. За даними слідства, з 20 жовтня до 22 листопада 2016 року, перед націоналізацією фінустанови, банк видав 36 кредитів юрособам на строк від восьми до 10 років на загальну суму 127 млрд грн. Але ці кошти миттєво пішли на погашення кредитів майже двохсот юридичних осіб.

Втім справа тягнеться дуже мляво. Попередній генпрокурор Руслан Рябошапка нарікав, що розслідування гальмується на рівні Служби безпеки. Не є секретом, що Коломойський – не просто олігарх, а й людина, яка хоче впливати на процеси в державі, що дуже дратує наших заокеанських партнерів. Тож, вочевидь, подальша доля справи «приватівських» олігархів буде залежати від поведінки експресивного Ігоря Валерійовича. А обшуки, що відбулися цього тижня за океаном, мають його як мінімум напружити.

Павло Вуєць, «Главком»