В Івано-Франківську розгорівся мовний скандал через продаж медичних препаратів з маркуванням російською мовою у мережі аптек АНЦ, що викликало обурення містян та може привернути увагу мовного омбудсмена, особливо на тлі нещодавно підписаного президентом закону про заборону використання мови агресора на пакуванні продукції.
Мовний скандал
До редакції Версій звернулась постійна читачка, яка повідомила, що в аптеці з мережі АНЦ їй продали медпрепарат з маркуванням російською мовою.
«Вчора ввечері близько 20 години зайшла в аптеку АНЦ, по попередньому замовленню придбала ліки «Ібупрофен».Мені видали їх з маркуванням російською мовою. Я відмовитись від покупки, але в аптеці сказали, що згідно закону вони не повертають ліки», – розповіла жінка.
Замовлення франківка оформила в додатку «Таблетки».
«Там не було вказано, що ліки мовою агресора. Якщо б я одразу побачила, що ліки мовою агресора продаються в Україні, я б їх нізащо не купила», – додає жінка.
Коли фармацевт відмовилась прийняти повернення, франківка викликала правоохоронців. А в аптеці паралельно викликали на місце власну охорону. Приїхали кілька чоловіків у формі кольору хакі.
«Я подякувала і викликала поліцію. А в той час приїхала охорона і почали розказувати: «А що це вам не подобаються ліки російською мовою? Ідіть на війну, там хлопці російською мовою говорять. Їм це будете говорити. А ви тут за ліки щось говорите». Я дочекалась, коли приїде поліція, склала акт і повідомила, що у час війни я відмовляюсь купляти ліки російською мовою – це мова агресора», – розповіла клієнтка аптеки.
Жінка написала заяву стосовно порушення її прав, як споживача та громадянки.
Також франківка надала Версіям частину відео, де охоронець аптеки АНЦ стверджує, що мовні питання – не на часі.
«Зараз не на часі взагалі це питання піднімати», – відмітив охоронець про мовні претензії.
Кому належить мережа аптек АНЦ
Історія бренду «Аптека АНЦ» (раніше «Аптека Низьких Цін») бере свій початок в 2000 році в Запоріжжі. «Аптека АНЦ» разом з аптечними брендами «Копійка», «Шар@», «Благодія», «Медпрепарати», «Фармакопейка», «Не хворій» входить до портфелю компанії «Аптека-Магнолія». Бенефіціарами компанії «Аптека-Магнолія», згідно з YouControl, виступають запорізькі бізнесмени Костянтин Пучин і Артур Кадушкін. Контрольний пакет акцій (60%) належать компанії KP MANAGEMENT CORPORATION LTD, зареєстрованій в Лондоні. Генеральний директор аптечної мережі “АНЦ” – Микола Щербина. 31 липня 2021 року мережа аптек «АНЦ» відкрила тисячну аптеку.
Хто випускає «Ібупрофен» з маркуванням російською
Ліки, які продали франківці з маркуванням російською – це Ібупрофен марки «Лекхім». Компанія «Лекхім» заснована у 1992 році. В 1995 році в Харкові було засноване виробниче підприємство «Лекхім-Харків». У 1999 році компанія придбала виробниче підприємство «Технолог» в місті Умань. Сьогодні до групи компаній «Лекхім» входять АТ «ЛЕКХIМ» (Київ), ПрАТ «ТЕХНОЛОГ» (Умань), АТ «ЛЕКХIМ-ХАРКIВ» (Харків), ТОВ «Лекхім-Обухів» (Обухів), UAB «LEKHIM-VILNIUS» (Вільнюс, Литва), ІП «LEKHIM» (Ташкент, Узбекистан). Власником заводу АТ “Лекхім”, як і ще одного ПрАТ “Технолог” є Валерій Печаєв – соратник Раїси Богатирьової. У 2021-2022 році «Лекхім» став єдиним офіційним імпортером вакцини CoronaVac проти COVID19 (виробництва Sinovac Life Sciences Co., Ltd.) в Україні.
Закон про заборону використання російської мови на пакуванні
У липні 2023 року Президент Володимир Зеленський підписав закон, який забороняє використання російської мови на пакуванні продуктів.
Згідно закону, держава вимагає від усіх виробників, включно з імпортерами, робити окрему українську обгортку на товар, а не тільки додавати короткий переклад даних. А також вперше вводиться пряма заборона на використання мови агресора.
«Інформація про продукцію розміщуються на поверхні, яка має найбільшу площу, товару чи харчового продукту та/або упаковки, етикетки, приєднаної до товару чи харчового продукту і не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією, при цьому розмір шрифту, яким наноситься інформація державною мовою, не може бути меншим за розмір шрифту, яким наноситься інформація іншою мовою.
Така інформація не може надаватися державною мовою держави-агресора або держави-окупанта», – йдеться в поясненні.
Питання мови обслуговування та інформації для споживачів перебуває на постійному контролі Держпродспоживслужби та Уповноваженого із захисту державної мови.
Але за інформацію Держспоживслужби, закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану – “за виключенням деяких положень”.
