З 23 березня по 12 квітня в Івано-Франківському музеї мистецтв Прикарпаття, що на майдані А. Шептицького, буде представлена виставка сакрального мистецтва на звороті скла. Автор робіт – п. Володимир Лукань, доцент кафедри образотворчого мистецтва та реставрації ім. М. Фіголя Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Автор робіт – п. Володимир Лукань, доцент кафедри образотворчого мистецтва та реставрації ім. М. Фіголя Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.На основі вікового досвіду стильотворення на Сході й Заході України, митці творили власну українську ікону. Саме середина XVII століття для мистецького світу Західної України стала визначною, оскільки на цей час припадає розцвіт народного мистецтва. Така простацька манера виконання була життєвою й оригінальною, наближувала молільника до Господа Бога.
Глядач, як правило, не звертає уваги на вкорочені фігури, на різкі, майже графічні контурні лінії, на численні просторові зміщення, невідповідність масштабу одних постатей стосовно інших, а навпаки – милується прекрасним декоративізмом цих ікон, вкладеною в них любов’ю до Бога і Його святих, а також з «народною богословією», інформують “Вікна” з посиланням на сайт Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
Куратор виставки о. д-р Віталій Козінчук повідомив, що в реаліях нашого часу, традиційний для Західної України іконопис на склі відновлюється. Науковий співробітник музею мистецтв Прикарпаття стверджує:
«Яскравим представником такого малярства є викладач Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимир Лукань. Сакральним доробкам майстра притаманна так звана «зворушлива параканонічність». Параканон у сакральному мистецтві України − це паралельна канонічність до візантійських композиційно-естетичних вподобань епохи Високого і Пізнього Середньовіччя»
Саме такою параканонічною є ікона Володимира Луканя. Улюблена тема для художника – хатній іконостас. Число сюжетів ікони на склі необмежені, вони рідко повторюються. Автор виставки двох однакових творів не подає, оскільки кожен раз малюється ікона в інших колірних поєднаннях. Міняється колір тла й по-іншому трактуються декоративні елементи на одязі, кожне інше обличчя має свій особливий відтінок.
Довідка.
ЛУКАНЬ Володимир Григорович – доцент кафедри образотворчого мистецтва та реставрації ім. М. Фіголя Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника
Народився 26 березня 1961 р. в м. Дрогобич Львівської області. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська академія мистецтв), 1984 р.
З 1984 року викладає на художньо-графічному факультеті Педагогічного інституту (зараз Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника). Був асистентом, старшим викладачем; тепер доцент кафедри образотворчого мистецтва ім. М. Фіголя.
Член Національної спілки художників України.
Працює в галузі ікономалярства на склі, живопису, графіки, дизайну, декоративно-прикладного мистецтва, мистецтвознавства.
Учасник міжнародних, всеукраїнських і персональних виставок.
Основні виставки відбулися впродовж 1995 – 2013 рр. в Івано-Франківську, Києві, Львові, Чернівцях, Луцьку, Хмельницькому, Тернополі, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Стрию, Трускавці, Збаражі, Мукачеві, Хусті, Галичі, Коломиї, Калуші, Долині, Снятині, Надвірній, Яремчі, Кракові та ін.
Персональні виставки: Івано-Франківськ (1995 р., 1997 р., 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2004 р., 2007 р., 2009 р., 2010 р., 2011 р.), Дрогобич (2000 р., 2004 р.), Борислав (2005 р.), Яремче (2007 р.), Трускавець (2010 р.), Львів (2012 р.).
Автор монографій, методичних праць, буклетів, каталогів, статей із теорії і практики мистецтва. Визнаний кращим науковцем 2006 р., нагороджений нагрудною відзнакою та грошовою премією Обласної Ради та Обласної державної адміністрації.
