За неявку до військкомату протягом 10 днів після оголошення загальної мобілізації у ЗМІ, порушникам “пригрозили” відкрити проти них кримінальну справу за ухилянство. Чи законно це?
13 червня начальник Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки Роман Плитус підписав наказ «Про проведення загальної мобілізації». Згідно з документом усі військовозобов’язані повинні самостійно з’явитися у військкомат протягом 10 днів, не чекаючи вручення повістки.
У разі невиконання порушникам “пригрозили” відкрити проти них кримінальну справу за ухилянство.
«Громадяни, які ухиляються від призову, не з’являються за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть адміністративну та кримінальну відповідальність», – йдеться в наказі.
Документ викликав хвилю обурення та критики. Тож в ТЦК поспішили надати деякі роз’яснення.
«Такий наказ видається щоразу, коли продовжується дія воєнного стану та мобілізації на підставі продовження терміну воєнного стану указом президента України. Основна мета наказу – це повторне оповіщення військовозобов’язаних області для їх подальшої явки до ТЦК у встановлений термін – протягом 10 днів, для уточнення їх військово-облікових даних», – відмітили в Івано-Франківському центрі комплектування та соціальної підтримки.
Чи справді можуть притягнути до відповідальності військовозобов’язаних, які без повісток не з’явились до військкомату? Чи зобов’язані з’являтися у ТЦК військовозобов’язані тільки за повідомленням в ЗМІ чи іншим видом онлайн-оповіщення, без фактичного вручення повістки? Чи мають за повідомленням про оголошення загальної мобілізації в ТЦК з’являтися також ті, в кого є бронь?
Про ці та інші моменти, які стосуються наказу «Про проведення загальної мобілізації» Версії поспілкувались з Сергієм Репецьким, кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила.
Як в законодавстві трактується поняття «належне оповіщення»?
В чинному законодавстві України відсутнє трактування такого поняття, як «належне оповіщення». Проте, низка нормативно-правових актів містить визначення такого поняття, як «оповіщення». Приміром, в п. 31, ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що оповіщення – доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.
Чи законодавчо врегульована система оповіщення через ЗМІ?
Щодо призову на військову службу слід зазначити наступне.
Пунктом 8 Указу Президента України № 69/22 «Про загальну мобілізацію» зобов’язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; здійснення призову військовозобов’язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Органи військового управління, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки по забезпеченню виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до п. 9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Водночас, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють за сприянням місцевих органів виконавчої влади.
Чи зобов’язані з’являтися у ТЦК військовозобов’язані тільки за повідомленням в ЗМІ чи іншим видом онлайн-оповіщення, без фактичного вручення повістки?
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Хто вважається військовозобов’язаним?
Відповідно до п. 9, ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Частиною 1 ст. 27 цього Закону передбачено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Чи має закон зворотну дію і чи справді всі ці відмітки про зняття з обліку і т.з. «білі квитки» під час воєнного стану втратили чинність?
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов’язаних, встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) визначає Військово-лікарська експертиза, яка у своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Так, відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. глави 2 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» військовозобов’язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Повторний медичний огляд військовозобов’язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров’я проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу – ЛЛК військових комісаріатів. Військовозобов’язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов’язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.
Керуючись п. 3.8. глави 2 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», після закінчення медичного обстеження під час мобілізації військово-лікарська комісія виносить щодо військовозобов’язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Отже, в разі визнання особи непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, статус військовозобов’язаного цієї особи припиняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. У п. 2 ч. 3 цієї статті зазначено, що до другого розряду належать: молодший та старший офіцерський склад – до 60 років; вищий офіцерський склад – до 65 років.
Згідно з абзацом 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Таким чином, призову не підлягають особи, які досягли граничного віку перебування в запасі, особи з інвалідністю, непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку, а також тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
