Болехівський міський суд виніс вирок водію вантажівки, який скоїв смертельну аварію.
Про це пише Галичина.
4 червня 2020 року приблизно о 16:55 обвинувачений, керуючи спеціалізованим вантажним фургоном марки MAN LE180 автодорогою Н-10 “Стрий-Чернівці-Мамалига” у напрямку м.Стрия, проїжджаючи прямою ділянкою дороги, наближався до перехрестя з другорядною дорогою вул. О.Кобилянської, рухаючись із швидкістю 64,3 км/год.
До головної дороги з вул. О.Кобилянської в цей час під`їхав велосипедист та почав переїжджати через головну дорогу, рухаючись зліва на право по діагоналі з віддаленням відносно напрямку руху автомобіля під керуванням обвинуваченого.
Обвинувачений, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді велосипедиста, який з моменту виїзду на головну дорогу постійно перебував у полі його зору, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, діючи із порушенням вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки для руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста.
У результаті порушення водієм Правил дорожнього руху України, сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої велосипедист отримав тілесні ушкодження, від яких в автомобілі швидкої медичної допомоги по дорозі в лікувальний заклад настала його смерть.
Обвинувачений вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що він рухався з м.Долини вантажним фургоном, почав падати дощ та заїхав в м.Болехів. Проїждаючи спочатку не бачив велосипедиста, який переїжджав дорогу, а коли його замітив, то став сигналити йому. Всі оточуючі відреагували на його сигнал, однак велосипедист був в навушниках і не чув сигналу та продовжив рух. Після наїзду на велосипедиста, зупинився, надав йому медичну допомогу, оточуючі викликали поліцію та швидку. Після скоєного він спілкувався з родичами загиблого, з його матір’ю, відшкодував їм заподіяні збитки, вони претензій до нього не мають, оплатив всі похоронні витрати та встановлення надгробного пам`ятника. Дуже шкодує про скоєне, кається у вчиненому, просить не позбавляти його волі.
Крім фактичного визнання вини самим обвинуваченим, його винуватість у вчиненому повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та поясненнями експертів.
Аналізуючи конкретні обставини справи, суд зважив на зміст і обсяг допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху та одночасно врахував невідповідність цим правилам дій потерпілого, який, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп’яніння, перед виїздом на проїзну частину дороги з метою її перетину переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод водію автомобіля MAN, що суд відносить обставин, що пом`якщують покарання обвинуваченому.
Представник Калуського міськрайонного сектору філії ДУ «Центр пробації» Боратюк В.М. надала суду досудову доповідь про обвинуваченого, з якої вбачається, що з врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с.58-60 т.1).
Суд вважає, що фактичні обставини справи, наведені пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, поведінка обвинуваченого після ДТП, його ставлення до родичів померлого, добровільне відшкодування завданих збитків, щире каяття, неправомірність дій потерпілого, з врахуванням особи обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, його молодого віку, дають підстави застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України, оскільки виправлення останнього та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, як того просили перед судом сторона обвинувачення.
Суд визнав водія винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначив йому покарання три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Згідно ст.75 КК України, звільнив його від відбування покарання у виді три роки позбавлення волі, встановивши йому іспитовий термін – один рік.