Після теракту, який російські окупаційні війська влаштували 6 червня на Каховській ГЕС – підірвавши станцію, на місцях, де водосховище вже обміліло, продовжують виявляти старовинні артефакти.
Про це пише BBC Україна.
Археологи вже виявили предмети часів Другої світової війни, часів українського козацтва, Візантії та навіть палеоліту, наприклад кістки мамонтів.
Наконечники, кераміка, грецькі амфори різних періодів, предмети часів Візантії – це неповний список того, що працівники комунальних підприємств, які займаються ліквідацією наслідків, бачили на території, яка колись була дном Каховського водосховища.
За словами істориків, правильно опрацювати територію дна Каховського водосховища, та ще й в умовах війни буде дуже складно. Але якщо цього не робити – багато пам’яток буде втрачено.
Територія, яку в 1950-х роках затопило через будівництво Каховської ГЕС, є абсолютно унікальною, твердять історики.
“Це була мережа островів, заток, річечок, які були пуповиною українського козацтва”, – каже історик Олександр Алфьоров.
Саме там, як вважається, існували в різний час п’ять запорозьких січей – Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Нова або Підпільненська січ.
Максим Остапенко, історик та археолог, колишній директор заповідника “Хортиця” каже, від неоліту тут залишили свій слід різні народи – скіфи, слов’яни, греки, візантійці та інші.
Потенційно в товщі ґрунту можна знайти дивовижні речі – це може бути зброя, козацькі човни та стародавні судна, прикраси, кераміка, древні поселення та могильники.
До прикладу, середина Великого лугу – десь між сучасним Нікополем та Енергодаром – це місцевість, де могли ховати скіфських царів. Недалеко звідти 1971 року на Товстій могилі знайшли знамениту золоту скіфську пектораль, каже Максим Остапенко.
За словами одного зі співрозмовників BBC, він знайшов на обмілілих територіях щось схоже на щелепу мамонта або південного викопного слона. Історики, які бачили фото знахідки, попередньо погоджуються з його оцінкою.
“Ми ходили, дивилися, бачу – зуби. Розумію, що це палеонтологічний матеріал, що це не одна тисяча років, що це скам’янілість, – каже він. – Зрозуміло, що мого досвіду археологічного не буде вдосталь, щоб його не пошкодити і підняти”.
За його словами, він все зафіксував, сфотографував і закопав знахідку, щоб її не пошкодили і не забрали. Тепер важливо знайти професіоналів, які готові приїхати або хоча б проконсультувати, як правильно працювати з таким матеріалом.
“Але це має бути комплексне дослідження, а не просто лопатами викопати, – пояснює він. – Часу мало, вода відійшла, сонце на нього палить, люди ходять, воно просто буде знищене”.
Однак після обміління водосховища активізувалися і так звані “чорні” археологи
За даними Мінкульту, “копачі-грабіжники” активізувалися на території Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, а також Одеської областей.
Міністерство звернулося до місцевої влади та правоохоронних органів, щоб не допустити розграбування.
Влада деяких прибережних районів, наприклад на Нікопольщині, взагалі заборонила людям виходити на обмілілі береги.
У заповіднику “Хортиця” кажуть, що їхні археологи та реставратори працюють на берегах водосховища цілими днями, відколи вода почала відступати. Там також закликають людей, які знайшли щось цінне, на їхню думку, робити фото знахідки, зазначати геолокацію та повідомляти про це фахівців.
