На 71- му році Життя пішов у засвіти засновник та голова (з 1997 року) Івано-Франківського осередку Національна спілка кінематографістів України Юліан Яковина
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Юліан Яковина народився 24 лютого 1953 року смт. Перегінське.
Юліан Яковина запам’ятається сучасникам, як український громадський діяч, кінооператор, режисер, засновник та голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України, член Координаційної Ради відділень, осередків та організацій НСКУ, засновник Івано-Франківської молодіжної навчальної «Студії Кіномистецтв», автор документальних фільмів, фотохудожник, художник, колекціонер, пише АК.
Сумну звістку повідомила відома прикарпатська письменниця Марія Вайно, інформує своїх читачів новинний ресурс Правда іф.
Відійшов у Вічність Юліан Яковина – засновник і очільник Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематорафістів України, оператор, режисер, світливець художньої фотографії, зокрема оригінальної мобілографії, вихователь когорти кінолюбителів та професіоналів…
Зналися ми впродовж 36-ти років… За цей час виросли і створили сім’ї наші діти…
Сьогодні, відчуваю: мушу згадати і скласти слова подяки цьому чоловікові. Я сама свого часу відвідувала його кіностудію «Верховина» і він переманював мене в кіносценаристику, а я відбивалася, кажучи, що я новелістка та й годі. А потім це сталося (ніщо не минає даремно!): я вихлюпнулася кіносценарною роботою й досі із задоволенням складаю кіноісторії чи пишу кінодраматургійні твори для читання… Тепер маю і свій посібник зі сценарної майстерності. І в цьому аспекті моєї творчості я первинно за вектор творчої дії завдячую саме йому, Юліанові Яковині.
А ще особлива дяка цій людині за підтримку мого сина Мар’яна, в якому він перший побачив потенціал і дуже радів його кіноуспіхам, спілкувався постійно, з учнівсько-студентських часів і досі, зокрема пишався художнім фільмом, який пройшов позаминулого року ледь не цілим світом (про початок нашої війни) – «Снайпер. Білий Ворон». Завжди відчував син від нього любов і турботу. А це висока вартість стосунків.
Ми жили не завжди спокійно з Юліаном Івановичем… Оля Терешкун вчора мені сказала, що він говорив про мене, що я «буваю колючою, але і найбільш надійною»… Дякую, Юліане, за ці слова… Так, я завжди знала, що Ти щиро тішився моїми здобутками і найменшими успіхами кожного з членів нашого осередку.
Сьогодні ми якось раптово осиротіли. Ти хворів довго. Ми навіть до того звикли і здавалося, що життя Твоє буде безконечним. А воно он як… Кожен, хто знав Тебе, матиме що згадати…Щирі співчуття родині: сестрі Лесі, племінникові – Ігореві, донечці Мар’яні; друзям, знайомим, соратникам – членам осередку і спілки та вихованцям…Дяка, Друже, що Ти був у моєму житті. Молитимусь. Пам’ятатиму, нписала Марія Вайно.
