Прикарпатські надра за вибірковістю

На другому пленарному засіданні останньої в 2018 році сесії обласної ради депутат-«свободівець» Михайло Іваночко потрапив у конфуз, коли розглядали питання про погодження надання у користування ділянки нафтогазоносних надр у Долинському районі львівській компанії. Перед розглядом питання депутат з місця закликав не роздавати родовища сумнівним фірмам: «Вже другу сесію поспіль і загалом протягом року ми роздаємо наші надра невідомо яким фірмам із сумнівними капіталами, а потім виявляється, що ці компанії жирують, платять кошти олігархам, які обдирають Українську державу. Перед тим, як віддавати надра, треба думати, кому віддаємо, і точно знати, що воно робиться. Я пропоную це питання не голосувати», пише ГК.

У результаті  для прийняття рішення не вистачило одного депутатського голосу, та через одне питання голова екологічної комісії Андрій Левкович попросив голову обласної ради повернутися до попереднього питання і проголосувати повторно. З другого разу депутати погодили товариству «Газовидобувна група» освоювати надра на Долинщині. «За» голосував і… сам Іваночко. Пізніше депутат у своєму Фейсбуку написав виправдання, мовляв, то він говорив на загал, а стосовно конкретної компанії в нього є гарантія, що вона не сумнівна. Додав трохи слів про власний патріотизм, друзів-патріотів, які загинули на війні, і запевнив, що хабарів не бере.

«Я хочу, щоб всі це зрозуміли та зарубали собі на носі, що я і мої побратими боремося за Ідею Української Нації. Є Свобода – буде Україна», – патріотично завершив допис у соцмережі депутат.

«Зелені» фірми з мізерними статутами

Про сумнівність фірм, які подавались на освоєння прикарпатських надр, під час сесії говорила й депутатка від фракції «Воля» Ольга Федишина. У коментарях «Галицькому кореспонденту» вона пояснила, що не підтримала голосування, бо у неї закралася підозра про фіктивність фірм, що мали намір освоїти надра на Прикарпатті.

Депутати одне за одним голосували два схожі питання, в результаті освоювати надра на Долинщині дозволили вже згаданій фірмі «Газовидобувна група», у Рожнятівському і Богородчанському районах – компанії «Газ-Інвест Актив». Два товариства зареєстровані у Львівській області в один день – 13 квітня минулого року. Збігаються і порівняно мізерні для такого виду діяльності статутні капітали фірм – 10 тисяч гривень.

«Остання сесія показала, що дозволи роздаються тим, хто не в змозі теоретично займатися такою діяльністю. Нам не довели, що ці компанії мають історію, працівників, спроможність. Я як юрист розумію, що якщо дата реєстрації співпадає, то, найімовірніше, фірми реєструвала одна людина. Окрім того, особливість товариства ще й у тому, що воно несе відповідальність лише в межах свого статутного капіталу і жоден із засновників своїм майном не ризикує», – коментує Федишина.

Фірмами-прокладками називає вказані товариства і депутат від «Самопомочі» Святослав Никорович.

«Наша фракція не голосує за більшість екологічних рішень, адже немає зрозумілого підходу до видачі ліцензії цим фірмам. Як ми можемо зменшити ціну на газ, якщо ми одним не погоджуємо видобуток газу, іншим погоджуємо, але до них є питання. Загалом буває, що фірми-прокладки беруть ділянки, потім здають їх в оренду. Так заробляють», – коментує депутат.

Никорович висловив нерозуміння щодо схожого питання, яке підтримали депутати на першому пленарному засіданні останньої в 2018 році сесії обласної ради. Тоді також одне за одним голосували за погодження щодо надання у користування ділянки надр двом іншим фірмам – «Кердін Груп», «Дісанс». При тому, що на жовтневій сесії цим фірмам були відмовили.

«Чомусь на одній сесії ми цим фірмам не даємо дозвіл, потім – даємо. Мабуть, це пов’язано із якоюсь вибірковістю і особистими знайомствами», – висловив припущення депутат.

Загалом, на першому пленарному засіданні останньої сесії, 7 грудня, депутати проголосували за погодження надання у користування п’яти ділянок: три з них – за аукціонною процедурою, дві – безпосередньо вже згаданим фірмам. Ці два товариства зареєстровані у Києві також порівняно недавно – більше року, з різницею в місяць.

Мовчазна згода

На жовтневій сесії голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич перед розглядом питання про надання одній з компаній погодження у користуванні ділянкою надр звернув увагу, що, згідно з внесеними змінами до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, у разі ненадання позитивної або негативної відповіді радою за 45 днів (з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу погоджено. Сич назвав такі зміни намаганням усунути обласні ради від прийняття рішень щодо питань надання в користування надр і припустив, що в області сидить «розвідник» і повідомляє в столицю, що сесія відбулася.

«На другий день після сесії до нас надходить подання», – зауважив Сич.

Голова обласної ради дав протокольне доручення Управлінню екології спільно з екологічною комісією розробити звернення до Кабміну, Верховної Ради, з акцентом на протизаконності такого підходу. І зауважив, що таким чином йде розкрадання українських надр.

Після палких промов голови депутати вирішили на цьому етапі відмовити фірмам «Кердін Груп» та «Дісанс». Обіцяли вивчити питання детально, поговорити з громадами, тоді вирішувати. Повернулися до нього у грудні. Своє слово проти сказала ще одна депутатка Ольга Галабала: «Абсолютно очевидно, що це фірми-прокладки. Це схема, про яку навіть говорять колишні працівники Держгеонадр. Для чого ці фірми створюють? Для того, щоб була юридична особа, яка отримала цей дозвіл, а потім цим дозволом намагатись торгувати. А інколи ці фірми ще й “кидають” іноземних інвесторів. І такі випадки вже були. Більше того, якщо ми надаємо саме цим компаніям дозвіл, то це означає, що нормальний інвестор, світові компанії, які мають досвід у видобуванні нафти і газу, у найближчі роки не прийдуть на ці ділянки». Та аргументи колеги не переконали більшість у раді, і з другої спроби компаніям дали добро освоювати прикарпатські надра.

Член комісії з питань екології, делегований від Обласної асоціації учасників АТО, Юрій Качак розповідає, що про сумнівність фірм «Кердін Груп» і «Дісанс» говорив ще під час розгляду питання на екологічній комісії.

«Здивувало, що компанії одночасно подалися на документи для отримання дозволу на освоєння надр, зареєстровані майже одночасно і пов’язані з таким собі громадянином Романом Полянським, який зареєстрований у Горлівці Донецької області. У «Дісанс» він був керівником, а у «Кердін Груп» зазначений як бенефіціар. Тому постало питання: ці фірми мають зв’язок не лише між собою, але й з окупованими територіями?» – зауважує атовець.

До речі, згідно з даними реєстру, сьогодні Полянський не є бенефіціаром компанії «Кердін Груп», але людина з такими ж даними фігурує у майже 100 компаніях – відповідно до інформації аналітичної платформи «Youcontrol».

«Комісія прийняла рішення віддати надра цим фірмам, попри мої зауваження. Остаточний результат ми побачили на сесії, компанії пропустили», – завершує Юрій Качак.

До речі, депутат Іваночко у коментарі «Галицькому кореспонденту» запевнив, що їхня фракція питання розподілу надр майже не голосує. Виняток – «нормальні компанії». На запитання, чи підтримували питання, де дві згадані вище фірми планували освоювати надра, відповів негативно.

«Ми таке питання не голосували», – сказав у телефонній розмові Іваночко. Хоча насправді, відповідно до даних поіменного голосування, на першому пленарному засіданні останньої в році сесії «свободівець» також віддав свій позитивний голос і за ці фірми.

Голова екологічної комісії Андрій Левкович у коментарях «Галицькому кореспонденту» пояснив, що на екологічній комісії ці питання отримали позитивний висновок. Тобто її члени у недобросовісності цих фірм не засумнівалися. Щодо малого статутного капіталу, повідомив, що це не показник, адже його можна змінити за кілька хвилин.

Щастить не всім

Та отримати погодження від депутатів так легко вдається не всім. Директор ТОВ «Інноваційне товариство «ІНВЕП» Олександр Аніськовцев відверто заявляє, що рішення про погодження надання у користування надр – це схеми кулуарних домовленостей депутатів, які зараз представляють більшість в обласній раді. «Шкурні інтереси тихо вирішують «підкилимно», – вважає підприємець.

Компанія, якою керує прикарпатець, займається розробкою геологічної, технічної та проектної документації для буріння нафтових і газових родовищ, а також виробництвом хімічних реагентів для бурових розчинів. «У 2014 році ми уклали пакет документів на розробку площі Східний Космач у Богородчанському районі. Родовище, згідно з розрахунками прогнозованих запасів, має приблизно 5 мільйонів тонн умовного палива. А також Південно-Сливкинської площі у Богородчанському і Рожнятівському районах. Щоб отримати ліцензію і купити право на розробки родовища, потрібно вийти на аукціон. Тобто наш пакет документів мають погодити Держтехнагляд, Міністерство екології й обласна рада. Дві перші інстанції це зробили порівняно швидко, а ось від обласної ради отримуємо відмову вже четвертий рік», – розповідає Олександр Аніськовцев.

Підприємець наголошує, що буріння однієї свердловини коштує приблизно 30 мільйонів гривень, а для того, щоб розбурити родовище, таких свердловин має бути не менше восьми.

«1-1,5% від такої значної суми піде в громаду на місце. Порахуйте, які гроші ляжуть у бюджет місцевого самоврядування», – акцентує прикарпатець. А ще звертає увагу на те, що до цього проекту можна залучити спеціалістів Калуської НГРЕ, які наразі не задіяні в роботі. «У людей по одному робочому дню на місяць», – зауважує директор товариства. Звертає увагу, що їхня фірма, на відміну від фірм-прокладок, яким погоджують розробку надр, працює з 1995 року й відкрито бере участь та виграє тендери.

На останній сесії обласної ради депутати відмовили у погодженні надання в користування шести ділянок надр, які мали б подати на аукціон. Серед них були площі, про які розповідає підприємець. «Мені не зрозуміло, чому одним легко погоджують без аукціону, а своїх, прикарпатців, навіть не допускають до аукціону», – каже підприємець. За словами Олександра Аніськовцева, екологічна комісія, вивчивши документи, які стосуються родовищ, протокольним рішенням рекомендувала надати погодження: «Згідно з постановою КМУ №615 від 30.05.2011 р., вказані погодження обласної ради повинні бути надані або мотивовано відмовлені. Мотивів відмови не можемо почути вже четвертий рік».

Процедура освоєння надр складна і, звісно, не залежить виключно від рішення рад на місцях. За прозорістю питання, як демонстрували розслідування українських ЗМІ, стоять вагомі інтереси впливових українців. Однак за цінну територію мають, перш за все, вболівати ті, хто обраний її захищати. Дбаючи, зокрема, й про те, щоб громади на місцях отримували зі своїх надр економічний зиск.

Юлія КАНЮС