Сьогодні український актор театру і кіно, Народний артист України, політичний і громадський діяч Богдан Бенюк святкує день народження.
Богдан Михайлович народився 26 травня 1987 року в селі Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.
Після закінчення Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого грав у Київському театрі юного глядача, з 1980 року — в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка в Києві. Не припиняючи роботу в театрі, працював старшим викладачем у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, пише Вечірній Київ.
У 1998 році отримав Державну премію імені Олександра Довженка, у 2008 — Національну премію України імені Тараса Шевченка, є лауреатом театральної премії «Київська пектораль»:
- 1994 — за роль Юркевича у виставі «Талан» М. Старицького,
- 2001 — за роль Собакевича у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем
Разом із Анатолієм Хостікоєвим заснували Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв» (1999).
З лютого 2018 року професор Богдан Бенюк очолює кафедру акторського мистецтва та режисури драми у Київському національному університеті ім. І. Карпенка-Карого.
Богдан Бенюк озвучив чимало мультфільмів — від «Капітошки та «Історії одного Поросятка» до «Віктора Робота» і українського дубляжа Шрека.
Знявся у десятках фільмів, серед яких «Хвилі Чорного моря», «Ати-бати, йшли солдати», «Миргород та його мешканці», «Із житія Остапа Вишні», «Москаль-чарівник», «Чорна рада», «Іван Сила», «Урсус», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Тарас. Повернення».
Крайня картина за його участі — «Небо-парасолька», де він грає українського дідуся італійського онука, увійшла до Каннського каталогу українських фільмів.
У рідному театрі Франка актор задіяний у 9 виставах, зокрема грає у шекспірівських «Коріолан» (Мененій Агріппа, друг Коріолана) та «Річард ІІІ» (Річард ІІІ), а також у постановках «Швейк», «Украдене щастя», «Тев’є-Тевель», «Моя професія — синьйор з вищого світу» тощо.
Крім того, у мирний час актор встигав грати і в театрі на Подолі, де за його участі йшли вистави «Сто тисяч» та «Сірі бджоли».
Кілька років тому в інтерв’ю «Вечірньому Києву» зізнавався: «Коли я досягаю певного рівня у своєму ремеслі, виникає відчуття, що перехожу на вищий поверх. Тоді я знову починаю вчитись. І це приносить «кайф».
І дуже влучно говорив про Шекспіріаду, яка користується попитом у глядачів: «Драми і трагедії хоча й були написані сотні років тому, актуальні і в наші часи. Таке враження, ніби Вільям Шекспір передбачав майбутнє. Все розвивається по колу: нічого не змінюється, крім обставин. Раніше їздили на конях, тепер — на автомобілях. Але ті людські проблеми, які виникали раніше, турбують і сьогодні…»
Сьогодні Богдан Михайлович продовжує грати у театрі Франка та займається волонтерською діяльністю.
14 травня разом з акторкою Вікторія Білан-Ращук був ведучим на благодійному концерті «Все туди, на фронт, нашим пацанам», який відбувся на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. На зібрані кошти — майже 100 тисяч гривень — придбали амуніцію та спеціальне обладнання для батальйону «Свобода”.