Весільний оператор з Прикарпаття Володимир Муссур з перших днів війни допомагає українським бійцям. Чоловік налагодив вдома виробництво російських літакоподібних дронів.
Журналісти вже неодноразово розповідали про його інженерні творіння, такі як електротачанки та мінери. І ось волонтер-умілець запустив новий проєкт – налагодив вдома виробництво ударних БПЛА літакового типу, які можуть оминати системи РЕБ, пише Правда.іф з посиланням на Подробиці.
На лазерному станку Володимир вирізає з фанери деталі для своїх безпілотників. На хвостовій частині одного з дронів гравіює послання для окупантів і від нашої знімальної групи.
Все, ми вже маємо вирізаний хвостик для нашого літачка, ось такий.
Володимир волонтер-винахідник з прикарпатського селища Брошнів-Осада. Він конструює і виготовляє різні девайси для бійців на фронт. Серед його творінь – системи нічного бачення для авто, евакуаційні електротачанки та мінери. А віднедавна ще й ударні дрони літакового типу.
Почалось це з того, що я купив цей дрон на аукціоні. Я виграв лот, і купив його. Я не знав, для чого він, чи він російський, чи український. Коли він приїхав до мене, я почав його аналізувати й вивчати.
Виявилося, що придбав фронтовий трофей – новий ворожий безпілотник “Молния”. росіяни почали його виробляти пів року тому. Попри дещо дилетантський вигляд, дрон значно небезпечніший за звичайні FPV, бо може оминати системи РЕБ.
Військовослужбовець ЗСУ:
Різниця в чому, коптер – в нього пропелери, і коли його глушать, він падає як снаряд. А ця штука завдяки аеродинамічним властивостям може долетіли й навіть перелетіти.
Михайло, позивний “Блютус”, військовослужбовець ЗСУ:
Такі були б дуже потрібні для наших Збройних сил, тому що ними можна наносити удари в глибокому тилу ліпше, ніж FPV-дронами. Бо FPV долітають 10-15 кілометрів, то цей може долітать на 50 км у глиб ворога.
Володимир вирішив зробити українську покращену версію такого БПЛА. Ворожий безпілотник розібрав до гвинтика, щоб вивчити технічні нюанси. Далі закупив необхідні матеріали та обладнання. І у вересні запустив у роботу.
Матеріали, які нам потрібні, фанера, пінопласт і дві алюмінієві труби. Ну й електроніка на нього. Все. Все інше детальки – кутничок, плівка.
Нарізати всі деталі можна за дві години, каже Володимир. Та день, щоб їх зібрати. Допомагають йому друзі – механіки Роман та Андрій.
Роман Боринець, волонтер:
Це не їздити, це треба літати. Знати як. Кажу, куме, ти потягнеш. Потягну. Треба мені допомогти. Треба – значить стаємо і помагаємо. Так ми й почали йому помагати біля літачків.
Безпілотник Володимир назвав “Блискавка”. Він може розвивати швидкість 150 км на год, дальність польоту – до п’ятдесяти км. Й нести “вибуховий” чотирикілограмовий вантаж. Собівартість дрона до двадцяти тисяч гривень.
Ось ми маємо російського виробництва, а це українського, вже покращений. Який полетить назад на московію давати здачі.
Прикарпатські волонтери виготовили вже п’ять таких “Блискавок”. Перед тим, як передати їх бійцям на передову, проводять перше випробування.
Володимир Муссур, волонтер-винахідник:
Сказати, що я в шоці, це нічого не сказати. Реально я не очікував, що із двох літаків одразу два полетить.
Такий дрон-літак може скласти кожен українець, переконує Володимир. Тому він записав і виклав детальну відеоінструкцію в інтернеті. А ще створив закритий телеграм-канал, куди виклав всі свої креслення і напрацювання.
Володимир Муссур, волонтер-винахідник:
У цій групі люди – хтось спеціаліст по пінорізці, хтось по дереву, хтось по гвинтомоторній. Я хочу створити таке народне конструкторське бюро. Коли я виставив інструкцію цю загальну, дві доби я сидів в телефоні, в мене телефон був червоний. Дуже багато цікавились.
І в чаті вже доволі багато українців. Серед них чимало військовослужбовців, які почали самі виробляти такі дрони-літаки просто на передовій.
